Відповідь:
Хлопці закам’яніли. Вони знали і про нечисту силу, і про вовкулаків, але ніколи ще не чули, щоб верба заговорила людським голосом.
Та верба на цьому не зупинилася. Вона заходилася чхати. І дочхалася до того, що з неї відвалився шмат кори і перед хлоп’ячими очима з’явилося чимале дупло. А в тому дуплі виднілася голова. У голови було смагляве обличчя і чорні вуса, геть покриті порохнявою.
- Апчхи! - сказала голова. - Ну, чого б я ото товкся, як Марко в пеклі?
Голова в дуплі була не сама. Там ще були і тіло, і руки з ногами. І коли все це вибралося з дупла, перед ошелешеними хлопцями постав широкоплечий юнак.
Це був той, за ким гналися татари.
***
Хлопці йшли позаду незнайомця і дивувалися. Якась незвичайна людина трапилася на їхньому шляху. Стверджує, що про все знає… Але як це їй вдається? І ходить якось не так, як всі люди. Не ходить, а крадеться. Безшумно, безшелесно. І наче нікуди не дивиться, а все бачить.
***
Високий жилавий чоловік, ще майже парубок…
***
Пояснення:
Моє перше слово.
А для неї знову
Милозвучноллється
А квітками вється
<span><span><span>загартовувати,</span><span>закріпляти, </span><span>засмоктувати, </span><span>затвердіти, </span><span>насталювати,</span><span>озлоблятися,</span><span>робити твердим, </span><span>твердіти,</span><span>черствіти</span>
</span></span>
Горизонт, обрій, виднокрай, небокрай, видноколо
Ява був дуже веселим , гарним , трохи бешкетником він все робив дуже швидко но не правильно він не міг всидіти на місці , а його друг Павлуша теж був бешкетником , веселим і вони завжди вигадували якісь пригоди .