Головна проблема твору-братовбивство,оскільки Сава вбиває Михайла,через землю,адже боїться,що батько не залишить йому землю у спадок,а віддасть Михайлу.
Через це він вирішує вбити Михайла
Школа — це твій дім, будь господарем у нім
Ось ви і в школі, тепер ви — учні, школярі. Приходите у це приміщення кожного дня, щоб одержувати нові знання, набиратися розуму, вчитись жити у колективі, дружити, ставати щодня мудрішими. З вами разом навчаються багато хлопчиків і дівчаток. Усі ви — школярі, а це багато до чого зобов’язує, бо в кожній школі є свої звичаї, правила, традиції. Як і в кожній школі, тут є свої герої, спортсмени, артисти, переможці шкільних олімпіад, поети, художники, відмінники і т. д. Як і кожна інша, наша школа славиться чимось особливим, таким, якого нема ніде більше. Це ваша рідна школа і вона найкраща, бо ви тут протягом багатьох років навчаєтеся, проводите свій вільний час, пізнаєте чимало цікавого, стаєте дорослішими. Це — ваша школа! Це — ваш рідний дім, а ви у ньому справжні господарі! Правда ж, чудово? Я теж так думаю. І від вас багато чого залежить і доброго, і не зовсім доброго також.
Риси характеру Михайла Решета
- чесність і порядність;
- відкритість та доброта;
- гуманність і благородство;
- працьовитість та відповідальність;
- щирість і порядність.
Підліток Михайло Решето, який втратив на війні батька, живе на материні нелегкі трудодні, усім єством своєї чистої душі воює за людяність за добро й красу, зате, що ми називаємо високими ідеалами, воює супроти потвор, породжених міщанством. У цій боротьбі Михайло Решето не самотній. На його боці правда нашого нового життя, правда наших ідей, глибоко, з молоком матері, з першим друкованим словом, з першим напутнім словом учителя засвоєна підлітком. На його боці — народжені нашими прекрасним часом нові люди тієї епохи Паравозники.
Краса
це наше обличяя яке світиться розумом і красою
Вид на Дніпро . Світлий сонячний день. Перед нами відкривається казковий краєвид з високої кручі над рікою. Дніпро спокійно і величаво несе свої води у Чорне море. На обріїї він непомітно зливається з небом.
На передньому плані ми бачимо високий правий берег ріки. Протоптаною доріжкою, мабуть, часто ходять люди, милуються красою Дніпра. Стежку затіняє висока сосна. Своїм корінням вона утримує кручу, яка ніби нависає над піщаною смугою, від зсуву.
На другому плані ми бачимо найбільшу ріку України. Вона широка і велична, сильна і красива.
Там, де плесо темно-фіолетове, велика глибина. Пологий лівий берег виступає зеленою плямою.
Темні барви поступово прозорішають. Так плавно зливається вода з світло-блакитною барвою неба. Це створює враження безконечності простору, нескінченності ріки. Яка краса!