Паппкапемрврвмиапрпркааеепуапеп
Повість Ольги Кобилянської «Земля» (1902) справляє сильне враження на сучасного читача. Незважаючи на те, що для нас проблеми українського села кінця XIX ст. втрачають свою актуальність, психологізм повісті та зображені події змушують замислитися над вічними питаннями життя та смерті, злочину й покарання, любові та ненависті.
Рахіра мала багато спадкових вад — злодійкуватість, жорстокість, нечесність, заздрість — і не цуралася їх. Вона підтримувала всі темні інстинкти в Саві і цим прив'язала його до себе.
<span>Анна всіма характеризується як добра, розумна, шляхетна й порядна дівчина. Вона здатна на щирі та палкі почуття. Але не може протистояти родичам, які з неї знущаються. Самотня душа не знала, до кого прихилитися, тому не встояла перед Михайловою любов'ю, не знайшла в собі сили вберегти його дітей. Добре, що Анна знайшла в собі сили жити далі, працювати, бути такою ж доброю, і, врешті-решт, заслужила щастя.</span>
<span>Якось я побував у найгодовнішої серед тих людей і мене вразило її дружелюбність і я захотьв залишитмся у неї.коли прилетіли кораблі і сказали що вже потрібно вертатися додому я майже не заплакав,але розумів що вдома мене чекає сім'я.я попрощався з усіма і тихенько стрибнув на скло і полетів додому.</span>
Сьогодні був черговий шкільний день
В чих рядках заповіту Тарас Шевченко
Хотів сказати що ми настоящі патріоти
і ми немаємо здаватися не прияких обставинах
