Тому що, коли ти відчуваєш запах книжного паперу тобі цікавіше читати;)
Ответ:
Тугар Вовк — один з головних персонажів повісті І. Франка «Захар Беркут». Тугар - боярин, якому князь пожалував землі Тухольчини.
Виглядає Тугар Вовк так: "плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів".
Характер Тугара Вовка такий:
Він пихатий, гордий та гнівливий. Вважає себе вищим за громаду.Він підступний, жорстокий і хитрий. Любить гроші, славу та владу. Тому Тугар Вовк стає зрадником, допомагаючи ворогам - монголам.
Тугар вовк - негативний персонаж твору, хоча позитивні риси в нього теж є. Наприклад, він дуже любить свою доньку.
Объяснение:
Це дуже важливе запитання, яке потребує відвертої відповіді. Бути справжнім другом — досить відповідальна справа. Приятелів і знайомих у мене багато, а справжня подруга — одна. Ми знайомі з раннього дитинства й ще тоді заприсяглися одна одній у вічній дружбі і вирішили ніколи не розлучатися. У наших стосунках не було грубості, недоброзичливості, ми добре ставилися одна до одної і ніколи не вживали принизливих і кумедних прізвиськ. Нам подобалося разом проводити свій вільний час, мріяти. У нас ніколи не було конфліктів, сварки ж були незначними.
Коли ми подорослішали, то з’явилися нові інтереси. Нас і зараз об’єднують спільні погляди й смаки: ми цікавимося мистецтвом, любимо однакові фільми, читаємо однакові книжки, слухаємо одну й ту саму музику. Ми добре навчаємося в школі, тому що впевнені, що знання допомагають людині самовдосконалюватися й обов’язково стануть у пригоді в майбутньому.
Я дуже ціную нашу дружбу й уважно ставлюся до своєї подруги. До того ж умію зберігати таємниці, які вона мені довіряє. Я завжди приходжу їй на допомогу, по-справжньому радію успіхам своєї товаришки.
Мати справжню подругу — це щастя. Ти впевнений, що вона тебе ніколи не зрадить і завжди буде поруч з тобою в радості і в горі.
Ідея «Давня казка»: уславлення мужності, цілеспрямованості, віри у щасливе життя (поет); засудження жорстокості, жаги до збагачення, прагнення поневолити народ (Бертольдо).
Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.
1) <span>Любов Петрівна Пономаренко народилася 25 травня 1955 року
2)</span><span>у с. Іванківцях Срібнянського району, що на Чернігівщині
3)з</span><span>акінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя.
4)</span><span>Усе життя письменниці пов'язане з філологією: працювала вчителем російської мови й літератури на Срібнянщині, у редакціях газет Чернігівщини та Полтавщини.
5)н</span><span>ині письменниця живе в м. Гребінках Полтавської області, працює власним кореспондентом обласної газети «Зоря Полтавщини».
6)</span><span>Ще в ранньому віці проявилося поетичне обдаровання Любові Пономаренко
7)</span><span> Прозу почала писати з 1980 р. Як зізнається письменниця, для неї література є порятунком, Вічним Містом, до якого поривається впродовж усього життя.
</span>