Мій однокласник себе часто поводить, як герой.
Богдан Хмельницький- справжній герой України.
Місто-герой Київ - столиця України.
Великий міський квартал
<span> кілька </span>кварталів
житловий квартал
- Привіт
- Привіт Оленко як справи?
- Добре. А як ти відпочила на вихідних?
- Ми були в парку з моєю сім'єю. А ти що робила?
- Я з татом пішла в кінотеатр, дивилися мультфільм.
- Класно. Ти готова до початку навчального тижня?
- Так звичайно.
<span>Березова каша
</span><span>
</span>
Син одбивається од рук.
Ракетки. Самокати.
Батьківським правом до наук
Почав я спонукати:
- Щось ти уроки занедбав,
-
Все ігрища ті вражі.
Гляди, щоб ти не скуштував
<span>Березової каші!
</span>
На це всміхається не зле
Синок довготелесий:
- Я знаю, - каже, - сік, але
Щоб каша із берези?
А я йому: - Того, хто вчивсь,
Любили предки наші,
Несли за те, що не лінивсь,
До школи горщик каші.
<span>Хто ж не обтяжувавсь нічим,
</span>Суворі предки наші
Всипали добрих різок тим
–
Березової «каші».
А знав би ти, які були
З берези пруття голі,
Що ними дітвору сікли
В старій церковній школі.
О, там старались що не крок
«Підвищувати бали»
І за невивчений урок
Безжалісно стьобали.
Тож батько наш і нам казав
За витребеньки наші:
- Гляди, щоб ти не скуштував
<span>Березової каші!</span>
в тексті автор порівнюе Червень з дорослою людиною, а у вірші з маленьким хлопчиком
