Здається,по ньому-безмежному полю пшениці,могли проплисти великі морські кораблі.
Осінь. На вулиці з ранку прохолодно. Частенько ллють дощі. Небо крите хмарами. Лужа покрита тоненьким крижаним шаром. Поблискуюча трава вкрита інеєм.
Вітер колише дерева. Опале листя немов ковдра,гріє замерзлу траву. Всюду туман який не дозволяє роздивитися красу природи в даличині.
Перші промінці сонця гріють землю. Розтає іній,та крижанина в лузі. Хмари розбігаються. Небо становиться чисто блакитним. Повітря не таке холодне як зранку. Трішки пильно,та всюди дим від палаючих в багатті листя. Птахи летять на південь. Деякі тварини збираються в зимову сплячку.
.....Грицько після довгої паузи звернувся до товариша.... Потім Грицько запитав Якова про що він думає. А той ліниво протяг щось у відповідь....
Знову запитав Грицько у товариша про що він думає. А той відказав, що дивилячись на небо, міркує, що там за зорями. Грицько відповів, що там інші зорі. А Яків спитав, що за іншими зорями. Грицько відповід аналогічно - зорі. Яків зчудуванням запитав, чи краю тим зорям немає, а Грицько відповів, що немає. Яків здивовано зітхнув і замовк....
Осінь позолотила старі клени. Орел літає високо, швидко. Справжні патріоти люблять і оберігають свою Батьківщину. Оленка вивчила вірш швидко.
[_._._ --- (хвляста,немає такої в цифрах і символах) _. (Хвиляста) _._ — = (хвиляста), _._ --- й --- ].
