1. В той час коли ми піднімалися у гори, раптово пішов сніг. 2. Коли Олена сиділа в парку, до неї підійшла подруга з собакою. 3. Нам потрібна людина, яка знає проблеми всіє галузі.4.
Мотрич Інна Іллівна
Мотрич Інни Іллівни
Мотрич Інні Іллівні
Мотрич Інну Іллівну
У Мотрич Інни Іллівни
Мотрич Інною Іллівною
Мотрич Інно Іллівно
Гречко Федір Моісейович
Гречка Федора Моісейовича
Гречку Федора Моісейовичу
Гречка Федора Моісейовича
У Гречка Федора Моісейовича
Гречком Федором Моісейовичем
Гречко Федоре Моісейовичу
Безпалько Ілля Пилипович
Безпалька Іллі Пилиповича
Безпальку Іллі Пилиповичу
Безпалька Іллі Пилиповича
У Безпалька Іллі Пилиповича
Безпальком Іллею Пилиповичем
Безпалько Ілле Пилиповичу
Гречуха Таїсія Гнатівна
Гречухи Таїсії Гнатівни
Гречусі Таїсії Гнатівні
Гречуху Таїсію Гнатівну
У Гречухи Таїсії Гнатівни
Гречухою Таїсією Гнатівною
Гречухо Таїсіє Гнатівно
Зорькіна Віра Прокопівна
Зорькіної Віри Прокопівни
Зорькіній Вірі Прокопівні
Зорькіну Віру Прокопівну
У Зорькіної Віри Прокопівни
Зорькіною Вірою Прокопівною
Зорькіна Віро Прокопівно
Хмелів Геннадій Фомич
Хмелевого Геннадія Фомича
Хмелевому Геннадію Фомичу
Хмелевого Геннадія Фомича
У Хмелевого Геннадія Фомича
Хмелевим Геннадієм Фомичем
Хмелів Геннадію Фомичу
За лісами і за горами жив волелюбний народ.Захищали край сини-Хоробрі з Найхоробріших.На Горі росло ,невмируще дерево-Мова.Коли народжувалась дитина‚батьки зривали з того дерева листок і прикладали до уст немовляти.Дитя вбирало з листочка силу народу і говорило мовою предків.Але над народом постала небезпека.Хоробрі з Найхоробріших на чолі з отаманом Світозаром пообіцяли захищати свою землю.Вони перемогли військо Нелюда.Цар Нелюд вирішив хитрощами підкорити народ.Зрадник Попихач підказав цареві‚що потрібно знищити Мову.Але знищити чудо-дерево невдалось.Тоді посадили пагінці дерев від Нелюда.Вони почали ,глушити Мову.Деякі люди забували свою рідну мову і переходили на чужу.Народ мучився в неволі.Але на боротьбу піднявся син Світозара і разом зі своїми помічниками визволив народ з-під влади Нелюда.
Йдемо, захистимо, прикрасимо, вивчимо, перепливемо)
першу осінній ліс жовтогарячий та золотий. Згодом потемніле листя повільно опускається додолу в останньому кружлянні. Дерева міцно засинають в очікуванні весни. Тепер вони нагадують примарних казкових сторожів лісовика. Не заглядає у хащі яскравий сонячний промінчик. Тому в лісі часті тривожні сутінки. І стоїть тиша. Чути тільки як завиває осінній вітер. Іноді промайне пухнастий хвіст працьовитої білки. Проповзе між опалим листям їжачок. До них відізветься тиха розмова пташок.
Але в пізньому осінньому лісі є своя чарівність. Після дощу серед опалого листя раз у раз піднімають свої шапки численні гриби. Великий грибний острів – це осінній ліс.