Ліс і гори десь далеко.
Ідемо до школи.
Дали десять гривень.
Мама гарна, ненече сонце.
Падає високо і швидко.
Вчитель- це друга мама,яка здатна прийти тобі на допомогу.Прийшовши до першого класу ми зовсім нічого не вміли робити.Вчитель своїм тихим голосом навчав нас читати і писати.Вміло показував нам,як сласти речення і зробити звукову схему до поданого слова.Розказав нам про різні види задач, та навчив їх розвязувати.З її вуст ми дізналися ,що природа буває жива і нежива.Тварини- дикі і свійські.Повітря безбарвне і без запаху.Всі знання які внас є ми завдячуємо нашому вчителеві.
Ще змалку нас учили, що природа — це велике багатство і її треба берегти. Все це вірно. Але в останні століття природа все більше страждає. А винуватцем цього явища є людина. Так, саме від людини потрібно охороняти природу. І ось чому. Людина давно втручається в природні процеси — змінює рельєфні поверхні, створює штучні озера та русла річок, розводить одні види тварин і рослин, знищуючи при цьому інші, добуває корисні копалини. Але про наслідки мало хто замислюється. Взяти хоча б повітря. На перший погляд як воно може зникнути? Але питання в тому, яке воно стало. Забруднене творіннями людини — автомобілями, трубами фабрик і заводів. А брудне повітря вбиває наші легені. Те ж саме з водою: відходи виробництв, які потрапляюють у воду, отруюють все навколо — рослини, тварин і людей. Таким чином, тут буде доречне прислів’я, яка говорить, що людство «рубає гілку, на якій сидить». Тому найголовніша задача людини — не забруднювати воду, ліс, повітря. Одним словом, не шкодити природі, а допомагати їй. Потрібно всього лише почати з себе: загасити багаття після відпочинку на природі, прибрати за собою сміття, зробити годівниці для птахів взимку, не зривати рідкісні квіти, та й взагалі не зривати рослини без потреби. Подумайте над тим, яким стане життя навколо нас, якщо ми самі все знищимо.
Щастя, яблуня, в'язка, щелепа, співаю, община, б'ю, Японія, колонія, щука, щока, Ярина - більше незнаю, (в усіх цих словах "щ" "я", "ю", мають два звуки - шч, йа, йу
Називний сто тридцять вісім
Родовий ста тридцяти вісьми
Давальний стам тридцяти восьми
Знахідний сто тридцять вісім
Орудний ста тридцяти восьми
Місцевий на ста тридцяти вісьми