Восени тваринам дуже тяжко жити, на вулицi дуже холодно.Птахи вiдлiтають на юг, дикi тварини йдуть у свои нiри.Люди пiклуються по тварин, ставлять им ижу.
<span>Слова бувають:
</span><span>а) змінні (весна, весною, весну, веснами);
</span><span>б) незмінні (навесні).</span>
Відповідь:
Усі знають,що кожна людина індивідуальна — та має свій тяжкий характер. У цій повісті описується саме найпоширеніші види. Такі як гордість,заздрість,жорстокість,та інше. Кожна людина по-своєму добра та погана. Важливо друг до друга ставитися добре,та з повагою. Про це і йдеться у цьому творі. Кожна людина проблематична,та треба знайти підхід,до даного характеру,а потім людина сама вам відкриється. Особливо на той час,коли ішла Друга Світова Війна (час коли усе відбувається), у людей були дуже важкі часи,і характери мінялися. Усі були похмурі,сумні. Але зараз усе мирно та спокійно. Яка би людина не була,тяжка за характером,або навпаки, треба знайти підхід,і усе. Так Ніна Бічуя і написала свій твір,і тут,у творі може знайтися і ти.
Пояснення:
Запозичені слова у українській мові
За походженням слова української мови можна поділити на власне українські та запозичені, тобто такі, що увійшли в українську мову з інших мов. Запозичення слів з інших мов - це цілком природний шлях збагачення лексики будь-якої мови. У кожній мові, крім власних слів, є й "чужі", тобто слова, запозичені з інших мов. Наприклад, в лексичному складі англійської мови багато слів французького походження, а в корейській мові багато китаїзмів. Наявність іншомовних слів у мові є слідством політичних, економічних та культурних зв'язків народу з іншими націями.
Запозичення слів - активний процес. Попавши у іншу мову, запозичені слова у процесі вживання засвоюються цією мовою, пристосовуються до її граматичних, фонетичних та орфографічних законів. Тобто мова, яка запозичує слова, перебудовує їх, переробляє, підпорядковуючи своїм внутрішнім закономірностям.
Запозичене слово, проходячи через декілька мов, може значно змінити форму. Наприклад, ім'я римського імператора Гая Юлія Цезаря, що стало уособленням влади, має в українській мові кілька варіантів: цісар, кесар, цар, кайзер - залежно від мови, з якої це слово запозичувалося.
Якщо іншомовне слово не переробляється мовою, воно залишається так званим варваризмом - іншомовним вкрапленням. Таке слово або вираз вживається, зберігаючи своє іноземне обличчя. Прикладами варваризмів є такі слова та словосполучення: о'кей, мерсі, чао, капут, хеппі енд, се ля ві, тощо.
Як писав М. Рильський, "Без іноземних слів у культурній мові не обійтись. Але варто вживати їх тільки тоді, коли вони справді доконче потрібні — і, це вже безумовно, у властивому їм значенні...". Тобто запозичені слова збагачують українську мову, коли їх використовують доречно, але зловживати ними не варто.
Весна приходить і все живе оживає після лютої зими.Весна дарує неймовірні аромати,як цвітіння вишні.Весна радує нас чудовою погодою і усміхненим сонечком,яке зігріває нас теплом.