За походженням слова української мови можна поділити на власне українські та запозичені, тобто такі, що увійшли в українську мову з інших мов. Запозичення слів з інших мов - це цілком природний шлях збагачення лексики будь-якої мови. У кожній мові, крім власних слів, є й "чужі", тобто слова, запозичені з інших мов. Наприклад, в лексичному складі англійської мови багато слів французького походження, а в корейській мові багато китаїзмів. Наявність іншомовних слів у мові є слідством політичних, економічних та культурних зв'язків народу з іншими націями.
Запозичення слів - активний процес. Попавши у іншу мову, запозичені слова у процесі вживання засвоюються цією мовою, пристосовуються до її граматичних, фонетичних та орфографічних законів. Тобто мова, яка запозичує слова, перебудовує їх, переробляє, підпорядковуючи своїм внутрішнім закономірностям.
Запозичене слово, проходячи через декілька мов, може значно змінити форму. Наприклад, ім'я римського імператора Гая Юлія Цезаря, що стало уособленням влади, має в українській мові кілька варіантів: цісар, кесар, цар, кайзер - залежно від мови, з якої це слово запозичувалося.
Якщо іншомовне слово не переробляється мовою, воно залишається так званим варваризмом - іншомовним вкрапленням. Таке слово або вираз вживається, зберігаючи своє іноземне обличчя. Прикладами варваризмів є такі слова та словосполучення: о'кей, мерсі, чао, капут, хеппі енд, се ля ві, тощо.
Як писав М. Рильський, "Без іноземних слів у культурній мові не обійтись. Але варто вживати їх тільки тоді, коли вони справді доконче потрібні — і, це вже безумовно, у властивому їм значенні...". Тобто запозичені слова збагачують українську мову, коли їх використовують доречно, але зловживати ними не варто.
Я можу під-пригнути вище Землі.(Вище <u>як</u>?) Як нижче ти спускаєся,тим і буде страшніше.(нижче як?) Говори краще за себе,а за другого і не смій.(краще як?) Гірше сказати,найкраще промовчяти.(Гірше як?) Складніше зрозуміти,ніж пояснити.(Складніше як?)
Мене звати Даринка , Я маю велику сімю , вона складається з: мами,тата,двох сестер,бабусі та дідуся.Мою маму звати Інна вона піклується про всіх нас. Аще вона дуже працоьвита, мила, доброзичлива.Вона прикрасно готує , також вона дуже красива. Мого тата звати Володимир, він має свій невеличкий бізнес.Аще він для мене найулюблиніший, найкрасивіший та наймиліший. Моїх двох сестер звати софійка та надійка.Я із ними проводжу багато часу і я їх дуже люблю.А мою бабусю звати Гана Петрівна вона розумна жінка і хороша бабуся.А от дідуся звати Анатолій Євгенович він дуже хороша людина.Усю свою родину я дуже люблю.