<span>Влада золота у повісті Оноре де Бальзака "Гобсек"</span><span>"Художник, — стверджував Бальзак, — це людина, що звикла робити зі своєї душі дзеркало, в якому відіб'ється весь світ". Навіть у невеликій повісті Бальзакові вдалося показати реалістичну картину сучасної Франції, розкрити головну рису цього суспільства — матеріальну зацікавленість, владу грошей.
Безжалісність і нещадність головного героя повісті "Гобсек", чиїм ім'ям її названо, вражають. Ім'я Гобсек стало загальновживаним, коли йдеться про скнар.
Замолоду холодний та скупий Гобсек був людиною життєлюбною, наділеною природним прагненням самоствердитися в житті. Але, переживши багато страшних випробувань, зазнавши голоду, злиднів, потоптаного кохання, спокуси великих грошей, герой повісті став холодним, черствим здирником, нагромаджувачем багатства.
Гобсек має витончений розум, сильний характер, він чудовий психолог. Та все ж таки всі його таланти спрямовані лише на одне — накопичення грошей, багатства. Зваживши весь свій життєвий досвід, уже немолода людина, герой повісті дійшов до розуміння того, що "з усіх земних благ є тільки одне, щоб людина прагнула його. Це золото!"
Позичаючи гроші під величезні проценти, він фактично грабує людей, принижує їх морально і стає володарем їхніх доль. Гобсеку не потрібна політична влада — йому досить влади лихваря.
Будучи багатою людиною, сам Гобсек живе в неохайній кімнаті, пішки ходить до своїх кредиторів, погано харчується, мерзне на вулиці, бо одежина бідна та слаба. Весь його зовнішній вигляд викликає жах і відразу.
Таким чином, відбувається еволюція героя як особистості: з людини життєрадісної, волелюбної, з розвинутим естетичним смаком він перетворюється на здирника, потворного лихваря. Інтелектуальна людина, всю свою талановитість Гобсек спрямував на фанатичне накопичення багатства, бо вважає, що почуття внутрішньої свободи, безпечне існування, повагу та незалежність дають тільки гроші.
Останні часи життя Гобсека. У каміні палають гроші, плавляться золоті злитки, будинок пронизаний сморідом від зіпсованих продуктів, скрізь нагромадження меблів. Вірний своєму принципові безпристрасності, він нічим цим не користувався^'
Старий лихвар помер. Жага до збагачення лишилась. Чи не так? </span>
Тому що якщо я би туди потрапила до країни недоландії я б нічого не встигла робити и на мене би кричали бать що я нічого не роблю не встигаю. Отжея хочу зробити висновок такий що я нікому не бажала б потрапити до тієї країни недоландії навіть тій людині яку я ненавиджу ось чому я не хочу потрапити до тієї країни .
Можеш свого щось додати
Можливо відповідь А)
Ми також читаємо За сестрою))
Характеристика Славка Беркути
Славка Беркута - герой твору "Шпага Славка Беркути". Це учень восьмого класу, який має чимало захоплень та прагне самореалізуватися. Хобі хлопчика - спелеологія та фехтування. Його нестандартні захоплення наголошують на тому, що Славко - непересічна особистість. Це розвинений хлопець, який прагне досягти мрії та здійснити плани на життя.
Славко має чудові стосунки зі старшими. Він поважає батьків, ділиться з ними своїми емоціями. Цей учень хоробрий, добрий, щирий. Через свою милосердність він не хоче ображати інших. Він зовсім не підла людина. І це той персонаж, який має внутрішній стрижень.
<span>... Лис замолчал и долго смотрел на Маленького принца. Потом сказал: </span>
<span>- Пожалуйста... приручи меня! </span>
<span>- Я бы рад, - ответил Маленький принц, - но у меня так мало времени. Мне еще надо найти друзей и узнать разные вещи. </span>
<span>- Узнать можно только те вещи, которые приручишь, - сказал Лис. - У людей уже не хватает времени что-либо узнавать. Они покупают вещи готовыми в магазинах. Но ведь нет таких магазинов, где торговали бы друзьями, и потому люди больше не имеют друзей. Если хочешь, чтобы у тебя был друг, приручи меня! </span>
<span>- А что для этого надо делать? - спросил Маленький принц. </span>
<span>- Надо запастись терпеньем, - ответил Лис. - Сперва сядь вон там, поодаль, на траву - вот так. Я буду на тебя искоса поглядывать, а ты молчи. Слова только мешают понимать друг друга. Но с каждым днем садись немножко ближе... </span>
<span>Назавтра Маленький принц вновь пришел на то же место. </span>
<span>- Лучше приходи всегда в один и тот же час, - попросил Лис. - Вот, например, если ты будешь приходить в четыре часа, я уже с трех часов почувствую себя счастливым. И чем ближе к назначенному часу, тем счастливее. В четыре часа я уже начну волноваться и тревожиться. Я узнаю цену счастью! А если ты приходишь всякий раз в другое время, я не знаю, к какому часу готовить свое сердце... Нужно соблюдать обряды. ..надеюсь это, что нужно)..." Антуан де Сент-Экзюпери</span>
