Осінь – гарний час року і золота пора. Якось восени зі мною сталася одна дивна історія. Я з батьками пішов ліс, який був казково гарний. Ми йшли по золотих листю, м’яко наступаючи на них і не помітили, як опинилися у маленької берізки. Деревце було в жовтому красивому вбранні. Раптово я почув шепіт листя, які розповідають про свої сни. Вони говорили жваво і захоплююче. Одним снилося - як вони знову прокинуться навесні, іншим - як вони гордо і красиво виглядатимуть в наступному році. Але тільки вони помітили мене і шепіт припинився. Ми пішли далі.
Хрещатик - [ х р е ш ч а т и к ] - 8 букв, 9 звуків ;
Наші вітання - це частина нашої мовної культури. Через те, як людина вітається, судять по рівню її вихованості та культури.
З цього приводу існує багато думок. Люди, старі та мудрі, вважають вітання молоді першою проявою їх безкультур`я. Хоча молодим так не здається. Вони інколи прислухаються до мудрих порад і замість "хай", кажуть "добридень", але це трапляється досить рідко.......і розвинути цю тему...додати ,мабуть, кілька прикладів з життя, літ творів...сформувати закінчення(переробка тези; про те, що культура мови=вихованість=те, як ми вітаємося))) Сподіваюсь, допоможе)))
пристойне таксі;- сер. рід
підземне метро;- сер. рід
тепле Сочі; - сер. рід
величне Дніпро; - сер. рід
чудове кіно; - сер. рід
дипломатичний аташе; аташе - має чоловічий рід.
зубний біль; біль - іменник чоловічого роду.
морозний Сибір - іменник чол. роду.
великий насип - іменник чол. роду.
вищий ступінь - імен. чол. роду
шовковий тюль - чол. рід
математичний дріб - чол. рід
товста бязь - жін. рід
елегантна мадам - жін. рід
страшенний нежить - чол. рід
Н.в. тисяча сорок сім, вісім десятих
Р.в. тисячи сорока сіми, вісьми десяту
Д.в. тисячі сорока семи, вісьмом десятим
З.в. тисячу сорок сім, вісім десятих
О.в. тисячею сорокома семи, вісьмома десятими
М.в. на тисячі сорока семи, на восьмі десятих
Клич.в. тисяче сорок сім, вісім десятих