<span><span>Мій улюблений</span><span>урок</span><span>-</span><span>це</span><span>урок</span><span>фізкультури</span><span>.</span><span>Мені подобається</span><span>цей</span><span>урок</span><span>тим</span><span>,</span><span>що</span><span>на</span><span>уроці фізкультури</span><span>мені</span><span>не буває нудно</span><span>.</span>
<span>Ми беремо участь</span><span>в</span><span>естафетах</span><span>,</span><span>стрибаємо</span><span>зі скакалкою</span><span>,</span><span>граємо</span><span>з м'ячем</span><span>,</span><span>бігаємо</span><span>і</span><span>стрибаємо</span><span>.</span><span>Це</span><span>дуже корисно</span><span>для</span><span>нашого здоров'я</span><span>,</span><span>а</span><span>здоров'я</span><span>найголовніше</span><span>в</span><span>нашому житті</span><span>.</span><span>І</span><span>ще</span><span>мені</span><span>подобається</span><span>отримувати п'ятірки</span><span>,</span><span>які</span><span>мені</span><span>ставить</span><span>наш вчитель</span></span>
Відтебе, вгаражі,вдкотолося,взграї
зненацька екран погас,І в ту мить Дмитро Іванович відчув на своєму плечі чиюсь руку, Він потягнувся своєю лівою рукою,хотів скинути руку того,хто стискав йому плече,але не зміг: пальці були неначе залізні,І вся рука була важка,нещадна ворожа, він озирнувся і був шокований - це був той самий робот, про якого він щойно дивився фільм. Дмитро Іванович швижко вибіг на вулицю, і важко дихаючи. тримав вхідні двері своєї квартири і усієї сили. аби тільки той страшний робот не вирвався назовні. Але металева рука пробила двері. Дмитро Іванович з жахом біг містом, але нажаль, людей не було. робот наздагнав його, й хотів задушити, але в Дмитра Івановича було відчуття, що він кудись віддаляється від цієї скаженої залізяки. Раптом він розплющив очі і зрозумів що це був лише страшний сон, але поки він спав, фільм про робота закінчився.
"Ось і добре, нема чого жахіття на ніч дивитися" - подумав Дмитро Іванович і пішов спати.
Ну ось, все що можу, більше нічого в голову не лізе.
А) океан, доля, ожина, онук, пара;
б) хліб, кияни, осокір, шиють, сцена, тягар;
в) входять, цвяшок, лісник, ясний, стріха.
Кожна лисиця хвіст свій хвалить.
Н. Одна тисяча триста сорок три
Р. Одна тисяча триста сорок третього
Д.Одна тисяча триста сорок третьому
З.Одну тисячу триста сорок третю
О.Одна тисяча сорок третьою
М. На одній тисячі сорок третій
