Рідна мова
У світі є безліч народів та країн, і у кожного з них є своя мова. І для кожного вона - наймиліша. У поляків - польська, у білорусів - білоруська, у нас, українців - українська. Мелозвучна, чарівна, співуча, "солов'їна", як кажуть наші письменники... І не тільки наші. Ці чудові звуки мови здавна наповнювали світ навколо, наші серця, всю Україну...Чудові то були часи... Але, чому "були"? Зараз теж нічого не змінилося, хоча багато чого вже давно забуте, незвичне для сучасної молоді. Навіть наші бабусі ті дідусі не все пам'ятають. Але рідна мова все-таки лишилася незмінною, вона витримала всі випробування часом, всі спроби вирвати її з української землі з усім корінням. Проте, не могли вони вирвати мову з сердець людських, як би не намагалися... Мово! Ти - вічна та неповторна, ти - мова вільного народу, мова рідних ланів, лісів та рік. Мово! Ти - мелозвучна та співоча, ти - мова України, мова поетів, людських душ та сердець. Вічна ти, тебе вже не зламати, і діалект* нам теж не стане на заваді. Тож пам'ятай, і щоб не сталось, ти - незнищенна, завжди вільна мова вільних цих людей...
*Діалект - змішана мова (мова, яка складається з кількох інших мов)
Архітектура Софії Київської зачаровує нікого не може залишити байдужими і
внутрішнє оздоблення храму .Перлиною світового мистецтва є мозаїки
Софії Київської.Центральний образ собору-Марія Оранта ця мозаїка
виконана особливо майстерноНапевно її виконував найуміліший майстер
.Якщо придивитися то мозаїка не пропорційна. Мозаїки софії Київської
неймовірно красиві
Праця працьовиті, працює, праця.
Праця- безділля, лінь.
Годує-марнує
Я пішов з саньми на гірку.
Терезами я міряю вагу предметів.
Я тинявся джунглями.
Щоб дойти до річки,треба пройти хащами та зарослями.
Я не розумів сенс слова "вінцями"
Я йшов за курми
я йшов містом Сумами
Мій друг гордиться Чернівцями
Моя подруга має намір піднятися Альпами
Дуже хочу проїхатись Черкасами
Я маю фото з Афінами
У мого друга є марка з Фермопілами
Я не задоволений Піренеями
Від поганої оцінки похололо на душі.
У дошки мені зав'язало мову.
-Що ви, дядько, пам'ять забиваєте темним дітям!-сказав мій батько.