Як на мене, звичка ділити все на чорне і біле, упадати в крайнощі, категоричність суджень не дають змоги налагодити взаєморозуміння між людьми. Зрозуміло, можна знайти вихід із ситуації, коли людина вчинила неправильно й розуміє свою провину, однак зради, на мою думку, пробачати не можна.
По-перше, незважаючи на мотиви, цей страшний гріх завжди є проявом неповаги, егоїзму, він однаково огидний і в стосунках між людьми, і в ставленні до ідеалів, до Батьківщини. Якими б най- прекраснішими намірами не виправдовувався зрадник, насправді він ставить власні інтереси понад усе, не бачить усіх наслідків свого вчинку або їх нехтує.
День був сірий і похмурий, такий сірий, що плакати хотілося. Низькі хмари повзли над землею. Нудний лежав переді мною краєвид. Я йшов і йшов, а окові ні на чому було відпочити.
Нарешті я увійшов у невисокий молодий лісок. Попрямував зарослою та вузькою стежкою. Навколо стояли осики. Серед їх червонястого листу жовтими плямами виділялись берези та зеленіли дуби. Стежка спустилася у яр. Тут біг струмок з коричневою, немов густий чай, водою.
Глухо й безлюдно було тут. Я перейшов струмок по поваленому дереву.
За яром ліс став зовсім густий. Стежку оточували джунглі з сухої кропиви та ожини. Незабаром з’явилися кущі здичавілого бузку. Серед дерев заманячили колишні грядки. Значить, людина десь неподалік.
Я ледь видерся з гущавини на маленьку галявину. Тут стояв надійно захований будинок.
Дім мав кам’яний ґанок та дерев’яні колони, які колись давно були, мабуть, пофарбовані у білий колір. Будинок нахилився, як смертельно поранений, ніби ось-ось упаде. Дах був зелений, товстий від пухнастого моху. Могутні лопухи майже закривали двері.
Я зазирнув у сіре віконце. Хата здавалась похмурою й занедбаною. Одно слово, хатинка на курячих ніжках. Бракувало хіба що Баби Яги.
БесідаДо якого типу мовлення можна віднести текст? (Текст розповідного характеру — в основі розповіді про мандрівку лісом, про те, як на лісовій галявині несподівано було знайдено старий будинок. Проте тут є елементи опису місцевості — старого будинку) Що дає підстави стверджувати, що опис місцевості створено у художньому стилі?Які художні засоби запам’яталися? (Епітети: червонястий лист, могутні лопухи. Порівняння: коричнева, мов густий чай, вода. Персоніфікації: стежка спустилася, струмок біг, будинок нахилився) Якої пори року відбувається описане у тексті? Що вказує на те, що це рання осінь? Яким настроєм перейнято початок уривка? Як змінився настрій персонажа наприкінці? Як ставиться герой твору до того, що бачить?
Орієнтовний планІ. Сірий та похмурий день.ІІ. У лісі.1. Заросла вузька стежка.2. Струмок у яру.3. Я перейшов струмок по поваленому дереву.4. Л іс густішав.5. Л юдина десь неподалік!ІІІ. Надійно захований на галявині будинок1. Стара будівля.<span>2. Бракувало хіба що Баби Яги.</span>
Я повернувся назад додому.
Мені потрібно вивчити цей вірш напам*ять.
<span>Посередені кімнати стояв великий, м*який диван.
</span><span>Попереду мене чекало багато життєвих випробувань.
</span><span>Паворуч від мене, можна було почути якісь дивні звуки.
</span>Щоденно я займаюсь ранковою гімнастикою.
не від світу цього
не києм, то палицею
не в своїй тарілці
палець в рот не клади
кури не клюють
не шкодуючи сил
не покладаючи рук
не дивлячись на особи
не кажучи поганого слова
вухом не повів
калачем не заманиш
лика не в'яже
не вірити своїм очам
не бачити далі власного носа
не все коту масляна
Я мрію щоб моя кімната була великою та гарною . Щоб там був просторий стіл куди можна б було покласти мої книжки та зошити , у кімнаті можна прибити полиці куди я можу покласти свої улюблені книжки .
