Мова - це теж батьківщина
Тканий
1. Частина мови.- дієслово (дієприкметник)
2. Початкова форма (дієприкметник у називному відмінку чоловічого роду однини) - тканий
3. пасивний
4. Вид недоконаний.
5. Час - минулий
6. Число - однина
7. Рід - чоловічий
8. Відмінок - називний
Мережаний
1. Частина мови.- дієслово (дієприкметник)
2. Початкова форма (дієприкметник у називному відмінку чоловічого роду однини) - мережаний
3. пасивний
4. Вид недоконаний.
5. Час - минулий
6. Число - однина
7. Рід - чоловічий
8. Відмінок - називний
<em>Моя родина.</em>
Я хочу розповісти про мою улюблену сім'ю. Моя сім'я складається з мами, тата і мене. Мою маму звуть ... , тата - .... Мама сидить вдома, вона не працює(на приклад),а тато працює .. Мама вміє і любить в'язати. З татом я мало бачуся, тому що він дуже багато працює.
У нас є дача,а там собаки та кішки. За ними потрібно наглядати.(розповідаєшь далі)
Ми всією родиною їздили в .... Там було дуже цікаво. Ми купалися в морі, в басейні, засмагали на пляжі. (та інші подробиці) Мені і моїй родині було дуже цікаво і весело. Я дуже добре проводжу час зі своєю сім'єю.
Я дуже люблю свою сім'ю,за те що вона в мене є.
<em>Найкращий день у житті.</em>
Найкращим днем в моєму житті був день мого народження. Тому що з цього моменту я почав свій життєвий шлях. Життя дається людині для того щоб він прожив її не даремно. Треба досягати всього, що ти хочеш,адже в кожній людині закладений великий потенціал. Потрібно тільки намагатися його розвинути.
Повторити цей день не можливо, але можна дати нове життя своїм дітям, які зможуть гідно продовжити шлях до цілей. Потрібно робити і тоді мета стане ближчою і мої майбутні діти зможуть сказати, що їх батько жив не дарма.
Удачи :)
Оповідь, оповідати, оповідач, проповідь
Мова народу — найкраще з квітучого його духовного життя, що ніколи не в'яне й вічно знову розпускається.
Ще В. Сухомлинський писав, що рідна мова — то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції. Бо в рідному слові народ усвідомлює себе як творчу силу. Слово рідної мови — могутній — засіб передачі історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. Рідне слово — то невичерпне, животворне і невмируще джерело, з якого дитина черпає уявлення про навколишній світ, про свою родину, про своє село чи місто, про весь свій край. Віками український народ творив це багатство, відкладаючи до скарбниці рідної мови найдорогоцінніші перлини думки, почуття, фантазії. В мові одухотворяється весь народ і вся його Батьківщина. В ній втілюється небо вітчизни, її повітря, клімат, поля, гори й долини, ліси й ріки, бурі і грози.
Глибинах мови відбивається й уся історія духовного життя народу. Мова є найважливішим, найбагатшим і найміцнішим зв'язком, що з'єднує покоління минуле з сучасним в одне велике історично живе ціле.
Культура мови кожної людини є оновою духовності як окремої людини, так і всього суспільства в цілому.
Духовно зростати і збагачувати свої пізнання свого народу і всього світу ми можемо лише знаючи мову. Духовно багата людина сучасності прагне знати і досконало володіти не лише своєю мовою, а й мовою інших народів.
Людина втрачає повагу до себе, до співвітчизників, до результатів загальнолюдської діяльності, якщо посилює інтерес до культури, науки, якщо не підтримуватиме свою мовну культуру, словниковий запас слів.
Отже., мова — це духовна скарбниця всього народу і кожного з нас, як частки духовності всього народу.
