Подорожю,синью,зеленю,блакитю,любовю,сілью.
<span>Синонімічні фразеологічні звороти.</span>
<span><span>
Не вибираючи дороги</span><span> –</span> куди очі поведуть, куди
очі бачать, світ за очі;
</span><span>суворо
покарати<span> – втерти маку
(часнику), всипати по перше число,
</span></span><span>дбайливо
доглядати<span> –</span> берегти як зіницю ока,
не дати волосині впасти з голови;</span>
<span>ніяковіти<span> – пекти раків, прийти в стан замішання</span>,
</span><span>готовий
заплакати<span> – очі на мокрому місці</span>,
</span><span>бути
досвідченому<span> –
стріляний горобець, тертий калач,</span>
</span><span>розумний<span> – розуму не позичати, голова варить,
</span></span><span>бути
голодному<span> – голодний як собака</span>,
вовчий апетит, як з голодного краю,</span>
<span>тяжко
працювати<span> – рвати жили, гнути
спину (горба)</span>,</span>
<span>однакові<span> – одного поля ягода,</span>
два чоботи – пара.</span><span> </span>
Найбільше й найдорожче добро в кожного народу - це його мова. Вона є найціннішим скарбом людини. Кожен народ оберігає цей скарб, його чистоту, мелодійність, багатство.
<span>Любов до своєї мови, любов до батьківщини споконвіку живуть у людських серцях. </span>
Мова – це душа народу.<span>Мова - найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу. Слово надто багато важить у людському житті. Воно вмить змінює настрій, робить нещасливого щасливим. </span>
<span>Мова-це не просто спосіб спілкування, а щось більше, значуще. Мова - це всі глибини духовного життя народу,його історична пам'ять, найцінніше надбання віків. Мова-це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття.</span> З перших днів свого існування немовля чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Мелодійна, неповторна українська мова – скарб нашого народу. Тож не паплюжте її. Бережіть цей дорогоцінний скарб, адже наша українська мова – це золота скарбниця душі нашого народу.