БІЛОЧКА. Одного разу я побачила на дереві у парку
білочку. Золотисто-коричневу, лише кінчик хвостика білий, ніби сметаною
политий. Хвіст набагато більший від самої білочки. Він пишний і
пухнастий. Лапки в неї короткі з добре розвиненими пальчиками, міцними і
цупкими. Завдяки гострим кігтикам тваринка швидко пересувається
стовбурами дерев, легко чіпляється за гілки. Зуби у білочки міцні і
гострі. Вони легко розгризають найміцніші горіхи. З усіх лісових
мешканців білочки є найжвавішими, найнепосидючими і найкрасивішими
звірками. Мені подобаються білочки, і я з задоволенням спостерігаю за
ними.
<span>1. Наталчине обличчя(подвоєння) запалало рум'янцем(апостроф).</span><span>2. Сьогодні( ну, може зарахується "ьо") у неба бузково-сірий(через дефіс кольори) колір.</span><span>3. Маньчжурія( з великої букви - власна назва, та й саме слово хоч і словникове, але дуже орфографічне) - частина країни Китаю (власна назва).</span><span>4. Я хочу поговорити з тобою віч-на-віч (воно так пишеться, бо... чомусь)).</span><span>5. Розпалити (префікса рос- немає) багаття(подвоєння) без сірників - справа нелегка.</span>
Н:тисяча
р:тисячi
д:тисячш
з:тисячу
о:тисячею
м:тисячу
к: тисяче
Треба все робити поволі
Я вперше побачила таку красу
Надворі ніч