Молоці,плужити,горосі,сніжинка,пушинка
В основу статьи положены корреспонденции из Заонежья, опубликованные в местной дореволюционной периодической печати и полевые этнографические данные автора за 1980-1984 гг. Наличие некоторых материалов по этнографии карел3, вепсов4 и соседних групп русских позволяет провести соответствующие аналогии.Трудовые обычаи, обряды, запреты и приметы у заонежан, как правило, не были связаны с православием. Однако, придерживаясь официального календаря, население Заонежья не работало по первопрестольным двунадесятым праздникам, на святки, а также по престольным праздникам только в тех деревнях, где они отмечались. В прочих деревнях в праздничные дни трудились, как в будни. В дни святых Варвары Великомученицы (4.XII), Саввы (12.1), 40 мучеников (9.3) не работали повсеместно. Существовала пословица; "На Савву и Варвар - не савь и не варварь". В день Параскевы Пятницы (28.X) и на Маккавеев день (1. VIII) работали только с полудня. Жители отдельных деревень давали "завет" на выполнение каких-либо работ: например, в деревнях Поля и Корытово не косили по пятницам травы. Общим, если можно так сказать, "заветным" для всего Заонежья был третий день после дня Иоанна Златоуста (24.11), когда нельзя мыть и стирать. Прядение же нитей запрещалось со второй половины дня в канун любого праздника. Строгость запретов была различной. Они не касались кормления и дойки коров, приготовления пищи. На благовещенье (25.111) после восхода солнца запрещалось и это. У русских, вепсов и карел существовала пословица: "На благовещенье птичка гнездышка не вьет, красна девица - косыньку не плетет". По воскресеньям заонежане работали только до обеда.<span>Придерживаясь официального календаря, заонежане имели свое представление о временах года.Крестьянский календарь в Заонежье был связан исключительно с земледельческо-скотоводче-скнми работами. Весна отсчитывалась от начала сева яровых: в южной и центральной части - от дня весеннего Егория (23.IV), в северной - около весеннего Николы (9.V). Конец весны - начало лета имели общую дату-петров день (29.VI), когда приступали к сенокосу. Начало осени - конец лета приходились на ильин день (20.VII) или ильинскую пятницу, т е. на начало сева озимых. Конец осени - начало зимы - на покров (1.X), день окончательной постановки скота в стойла.</span>
Просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене. Підмет -долина, присудок- здається. означення - вся кучерява, буйними зеленими прозорими морськими. додаток-хвилями. Вся кучерява долина здається залитою буйними зеленими морськими прозорими хвилями. Не тільки дорослі, а й діти розуміли небезпеку.- складносурядне, складається з двох частин: Не тільки дорослі
-розповідне, неокличне , просте, непоширене, підмет -дорослі. Друга -а й діти розуміли небезпеку - розповідне, просте, неокличне, двоскладне, поширене.Підмет- діти, присудок- розуміли, небезпеку -додаток.
Залежно від пори року в дерев, чагарників, трав’янистих рослин змінюється зовнішній вигляд, а також хід процесів у розвитку й рості. Особливо яскраво виражені ці зміни навесні й восени. Раніше за всіх починають цвісти дерева, які запилюються вітром: вільха, ліщина, верба, клен. Верба — перший з ранньовесняних медоносів. Завдяки наявності в цей час невеликої кількості комах, відсутності листя на деревах і чагарниках пилок вільно переноситься вітром з однієї рослини на іншу. Разом із запиленням в рослин відбувається й інший важливий процес — рух соків. Вода розчиняє поживні речовини, що відклалися в стеблі, й несе їх до бруньок, які починають набухати й готуватися до того, щоб стати листочками й квітками. Рух соків особливо проявляється в берези й клена, триває майже місяць; за цей час рослини перекачують десятки літрів води. Початок руху соків — ознака настання весни. Які зміни відбуваються у неживій природі? Дні стають довшими, підвищується температура повітря, дедалі більше прогрівається ґрунт. Сніг швидко тане; з’являються перші квіти. Коли настає весна, то рослина починає швидко рости, використовуючи тепло й вологу для розвитку. Багато рослин, які пристосувались до цього, називаються ранньоквітучими. Пригадайте, які це рослини. (Підбіл звичайний, проліска дволиста, підсніжник, медунка, зірочник, первоцвіт). За рахунок чого відбувається розвиток ранньоквітучих рослин? У ранньоквітучих рослин розвиток відбувається за рахунок поживних речовин, відкладених у кореневищах, бульбах і цибулинах ще з осені. Яскраве забарвлення під час цвітіння приваблює до них численних комах для запилення. Однак часто ці рослини розмножуються вегетативним способом: від материнської рослини відокремлюється вже сформована нова рослина. Отже, обидва способи розмноження у ранньоквітучих рослин доповнюють один одного, забезпечуючи високий відсоток виживання і пристосованості. Майже в усіх рослин у цей період росте і розвивається листя. Наприкінці весни починає колоситися жито, в осики дозріває насіння-летючки, відцвітає бузок, осипаються пелюстки в яблуні: закінчилася весна — почалося літо
