Рідна мова, це просте словосполучення, яке таїть у собі глибокий зміст. Мова для людини це засіб для спілкування, взаємодії з оточуючими. Це інструмент завдяки якому людина може формулювати свої думки, виражати їх. Саме завдяки мові ми можемо самовиражатися у спілкуванні. Без неї не можливо створення книжок, запис отриманих знань то що.
Рідна мова для людини посідає особливе місце у житті.
<span>Ще немовлям вона чує перші слова на ній, як губка вбирає у себе все нові і нові слова протягом свого розвитку, аж поки сама не каже перше слово. За першим йде </span>друге, за ним третє. Потім починаються короткі речення. Стаючи більш великими, діти вже не можуть помислити себе без рідної мови.
Частіше за все ця мова залишається з людиною назавжди. За все життя вона збагачує свій словниковий запас. Постійно, користуючись нею. Хоча буває й так, що людина вчить одну чи декілька інших мов. Переїздить до іншої країни і живе там. Постійно користуючись не рідною, а іноземною.
Але навіть в таких випадках в серці у людини залишається рідна мова. Вона може розмовляти на іншій, але часом все одно думки її проходять на рідній.
Що ж таке рідна мова? Мова, батьків та дідів? Так але не завжди. Мова країни де ти живеш? Аналогічно. Рідна мова, це та мова з якою ти виріс, до якої звик,яку, любиш і поважаєш. Вона може бути одна рідною чи їх може бути декілька. Адже якщо з дитинства ти знаєш дві три чи більше мов. Якщо звик вільно на них спілкуватися, якщо тобі зручно і приємно розмовляти на них. Вони усі стають рідними.
Саме тому на мою думку рідна мова це та що живе у твоїй душі. Та чиїм носієм ти є та на якій зручно розмовляти, писати читати. Та від звуків якої серце наповнюється радістю.
<span>При тому, кожна мова по своєму гарна, для когось кожна мова рідна, і необхідно це поважати. Любов до своєї мови, на мій погляд, це як любов до рідного краю, домівки та батьків.</span>
