1. Можна , бо у заголовці ясно написано про що і про кого буде текст.
2.Про нього можна дізнатитися , що він був не тільки талановитим поетом а і художником. Що за своє життя Тарас зробив безліч картин і малюнків.
3. Талановитий Українській Кобзарь.
3 и 4 речення
-Мамо ,дуже дякую ,такий як я і хотів!
-Немаза що ,синку
-Можно я піду надвір пограю у футбол з новим м*ячем ?
Згасло веселе літо і наступила золота осінь.Наче замислившись,стоїть сумний і мовчазний ліс.Вкривається багрянцем клен.
А як ніжно виглядає золота берізка на тлі синюватих ялинок та зелених сосен! Деревам ось-ось треба скинути своє пишне вбрання і підставити гілля холодним дощам,хуртовинам.
Високо вгорі дзвінким передзвоном курличуть трикутники журавлів.Вони прямують на південь,поспішають у теплі краї.Тільки горобці літають навкруги і цвірінькають,бо нікуди їм поспішати.
На сьогоднішній день я вважаю успішним О.А.Винника . Адже, його любить вся країна, він своїм талантом полонив серця всієї країни.. .і тд.
1)Дієприслівник не є самостійною частиною мови, тому що він має ознаки дієслова і прислівника.Дієприслівник має вид (доконаний, недоконаний), час (тільки теперішній та минулий), він може мати залежні слова, як і дієслово (разом із залежними словами він утворює дієприслівниковий зворот).Але подібно до прислівника, він не відмінюється.У реченні виконує роль обставини.Вчені-філологи вирішили, що дієприслівник не є ні дієсловом, ні прислівником, але все ж таки він ближче до дієслова, бо відповідає на питання що роблячи?, що зробивши? і називає додаткову дію (це означає, що дієприслівниковий зворот можна вилучити з речення, при цьому,з граматичної точки зору, речення буде побудоване вірно.Проте страждати від цього буде лексичний зміст речення, і ви не зможете донести думку до співбесідника)
2)Дієприкметник відповідає на запитання прикметника який?, яка?, яке?, які? і виражає ознаку предмета за дією, в той час,як дієприслівник означає додаткову дію.