Гриць Бобренко - один із головних образів роману Ліни Костенко "Маруся Чурай". Це дуже гарний на вроду козак, сміливий і безстрашний у бою,але в побуті він слабовольний і безхарактерний. Він добре знає, як воювати з ворогом, проте зі своєю матір"ю, яка також все життя воює то за межу, то за курку, він воювати не вміє. І так сталося, що серце щирої патріотки,гордої і безкомпромісної Чураївни належить саме йому.Марусю щиро кохає відважний Іван Іскра, проте серцю не накажеш. Саме безвольність характеру Гриця призводить до трагедії. Маруся, взнавши про зраду коханого, готує собі отруту. Вона вважає, що жити тепер немає сенсу, хоча й самогубство - дуже важкий гріх. Дівчина не так жалкує, що Гриць зрадив, як те, що вона раніше не розледіла їх "нерівню душ", бо це далеко гірше, ніж нерівня майна. Під натиском матері хлопець зраджує своє велике кохання, навіть спочатку не задумуючись, що він втрачає. Сміливий і безкомпромісний у бою, тут він спокусився на багатство Вишняківни, замінивши почуття на гроші. Саме це найбільше ятрить душу Марусі: Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі. Коли Грицько, зрозумівши нарешті, що накоїв, приходить з каяттям до Марусі, та не може ні зрозуміти, ні виправдати такого вчинку- як можна йти на компроміс з совістю? Вона з гіркотою говорить коханому, що зя зрада буде стояти між ними цілий вік, " А з чого ж, Грицю, пісню я складу?" Для неї кохання таке ж велике і священне почуття, як складання пісень. Гриць гине, випадково випивши отруту, яку Маруся приготовила для себе. Гине безславною смертю, що козаки на похоронах і не знають, як йому честь віддати. Якби ж загинув у бою, а то не розібрався із жінками... Жаль, що роздвоєність душі і пристосуванство Гриця вбили в ньому паростки тих великих почуттів, що їх змалечку зростили Чураї. Образ Грицька Бобренка дуже подібний до образу Лукаша з "Лісової пісні" Лесі Українки. З одною тільки різницею,що там Лукаш зумів у серці Мавки народити те,"що не вмирає", а тут Гриць вбив, розірвав, потоптав Марусині почуття.
Багато речей українці прикрашають вишивкою.Це рушники, серветки, вишиванки,сорочки і українські костюми.Вишивку виготовляє сама людина. Вишитими рушниками прикрашають хати. Вишиті сорочки і вишиванки одягають на свята.Українська вишивка -це символ українського народу, рідного краю,де народилася людина.
Володимир Кирилович Винниченко народився 26 липня 1880 р. в Єлисаветграді Херсонської губернії, в робітничо - селянській родині. Після народної школи навчання в гімназії, але не закінчив.1900 р. в Златополі екстерном склав іспити за середню школу .1901 р.- вступив на юридичний факультет Київського університету, де створив таємну студентську революційну організацію "Студентське товариство". Був заарештований, але через кілька місяців його випустили "на поруки" і виключили з університету. Вислали з Києва.Відправив своє перше оповідання "Народний діяч " в " Літературно -науковий вісник " в Галичині, але надрукували його тільки в 1906 р.1902 р.- Винниченко заявив про себе, як письменник: опублікував твір "Селянин", писав брошури і книги на революційні теми. Арештований при перевозі нелегальної літератури. Посаджений у військову в'язницю - Київську крепость. Звільнений першою російською революцією. Під час ув'язнення написав низку літературних творів. Повість "Голота" отримала першу премію "Київська старовина". Написав оповідання: "На пристані", "Раб краси", "Голод", "Малорос-європеєць", "Ланцюг" та ін.Знову заарештований, а через вісім місяців звільнений, емігрував. Написав багато творів: "Дисгармонія", "Щаблі життя", "Контрасти".1908-1913р.р. Перебував у різних країнах.1914 р. Повернувся в Україну, нелегально. У Петрограді зробили постановку за п'єсою "Брехня"1916 р. в Москві , Петрограді видавав журнал "Промінь" .1917 р. переїхав до України і став одним з організаторів і керівників Центральної Ради, потім головою уряду - Генерального Секретаріату.1918 р.- Заарештований гетьманськими офіцерами. Звільнений через протест української громадськості.1919 р.- виїхав за кордон.1920 р.- приїхав до України і знову поїхав, вже остаточно .1924 - 1928 р.р. "Рух" - видав "Зібрання творів" В.Винниченка в 23-х томах.1931 р. Винниченко написав відкритого листа до Політбюро КП ( б ) У, в якому звинуватив Сталіна та Постишева в голодоморі й масових репресіях проти українського народу. З того часу твори В.Винниченка були піддани гонінням.1932 р.- "Книгоспілка" - "Зібрання творів" в 28-и томах.Винниченко написав більше ста творів.<span>1951 р. 8 березня письменник помер, похований на кладовищі - Мужен поблизу Канн у Франції.</span>
В ) бал ( бал - оцінка , бал - свято ) ; батарея ( батарея на телефоні , батарея - обігрівач ) ; перекладати ( перекладати твір , перекладати якусь річ з місця на місце ) ; долі ( долі людей , долі грошей )
