Ух, як піднімається вітер! Які темні важкі хмари йдуть зі сходу! Чується грім. Блискавки на обрії б'ють прямо в землю. Іде гроза
Грози влітку особливо сильні, і не знаєш чого від них чекати. Вітер підсилився. Дерева гнутися. Починає темніти, хмари закривають сонце. Гуркіт грому й через кілька секунд починають блискати блискавки
Ще один гуркіт грому й пішов сильний дощ. Блискавки ще більше почали блискати з усіх боків. Бах! Блискавка вдарила в старий високий дуб. Він затріщав, але зумів устояти. Скільки століть він переживає такі грози
Молоденькі берізки гнутися до самої землі. Вітер так хоче показати влада над ними. Важкі хмари нависли над самою землею, що несуть вони із собою? Ще один гуркіт грому й пішов град. Великі крижини почали падати снеба.
Під таким градом ніхто не встоїть. Пари мінут і град припинилася, затих і вітер, немов зрозумів, що тут він неспроможний і вирішив здатися. Важкі темні хмари розсіялися, немов нагулявшись удосталь, вирішили відпочити
Але вони ще сюди обов'язково повернутися. Засяяло сонце, а на обрії з'явилася веселка. Веселка сповістила про те, що бура пройшла, і можна тепер побігати по мокрій траві й теплих калюжах. Ах, як свіжо й легко дихається після грози
Земля умилася, стала чистіше й світліше.
Історична пісня є більш новим жанром, що істотно вплинуло на її розбіжності з думою. Дума виконується речитативом під супровід кобзи, ліри чи бандури, а історична пісня просто співається. Дума характеризується неоднаковими за розміром віршовими рядками, часто з втратою ритму. Історичні пісні натомість мають чітку ритмо-мелодійну будову.
Персонажами дум, к правило, були легендарні особи або люди, котрі своїм подвигом стали вартими оспівування. Існування персонажів в реальному житті залишається під питанням. З історичними піснями все навпаки, адже їх персонажі є реальними історичними героями.
Думи мають більш розвинений сюжет: починаються заплачкою, розвивають події та закінчуються славословієм. Історична пісня не має такого поділ на частини, а сюжет там більш ліричний, ніж епічний.
Зразками історичних пісень є твори "Чи не той то Хміль", "Ой Морозе Морозенку", "Зажурилась Україна"
ВІдомими думами вважаються "Дума про Марусю Богуславку", "Втеча трьох братів із города Азова", "Дума про Самійла Кішку"
"Часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними" - ций крилатий вираз приписують кільком мудрецам, але, хто б це не сказав, він був правий - певною мірою. Проходять сторіччя, і змінюються суспільства, люди, їх світогляд. Те, що вважалося безумовною істиною сто років тому, зараз істиною може не бути. Але є речі, які не застарівають і нікроли не застаріють. Деякі ідеї, виказані кілька сотен років тому, залишаються актуальними і сьогодні.
В цьому можна переконатися, якщо перечитати твори Григорія Сковороди, що жив і творив у 18-му сторіччі. Він був знаним просвітителем-гуманістом, поетом, письменником, педагогом та мудрим мандрівним філософом. Спілкування зі Сковородою вплинуло на ціле покоління освічених українців.
Сковорода був переконаний, що цінність людини визначають не її зовнішні якості, такі як, наприклад, багатство, а внутрішні - справедливість, розум, милосердя, великодушність. Це твердження є істиною і тепер. На думку Сковороди, для будь-якої людини свобода є надзвичайно важливою. Будь-хто погодиться з цим і зараз.
Григорій Сковорода вважав, що людині важливо "пізнати себе" для того, щоб усвідомити особливості свого характеру, виявити свої здібності і обрати "сродну працю" - такий рід діяльності, до якого найбільше схильна конкретна людина. Така праця є важливою умовою щастя. Хто заперечить це твердження? Воно є і завжди залишиться істиною.
"Святість життя полягає в робленні добра людям", - писав цей мудрий філософ. Сковорода спирався у своїй філософії на Біблію, але не любив лицемірства і церковної схоластики, тому служителі культу його не любили. Але народ любив: його твори, що поширювалися у списках, попадали навіть під стріху селянських хат. Через десятиріччя після смерті філософа селянський син Тарас Шевченко буде "списувати Сковороду" у саморобну книжечку.
Ідея твору : уславлення мужності, сміливості, винахідливості та заздрості старшини реєстрових Конецпольського.