Осінь – гарний час року і золота пора. Якось восени зі мною сталася одна дивна історія. Я з батьками пішов ліс, який був казково гарний. Ми йшли по золотих листю, м’яко наступаючи на них і не помітили, як опинилися у маленької берізки. Деревце було в жовтому красивому вбранні. Раптово я почув шепіт листя, які розповідають про свої сни. Вони говорили жваво і захоплююче. Одним снилося - як вони знову прокинуться навесні, іншим - як вони гордо і красиво виглядатимуть в наступному році. Але тільки вони помітили мене і шепіт припинився. Ми пішли далі.
Море (с.р.,одн.). Хвилі(ж.р., мнж.). Берега(ч.р.,одн.). Пісок(ч.р.,
одн.) Піну (ж.р., одн.). Човном (ч.р.,одн.).
Впадати в очі, гортати сторінки, наступні зупинка, думки збіглися
1) Прийшов Грудень (Називний відмінок) із своїми дочками Метелицею, Хурделицею, Завією (Орудний відмінок)
2) Під кручею (Орудний відмінок) намело величезні снігові намети (Знахідний відмінок).
3) Дзвінка синичка (Називний відмінок) пробуджує піснею (Орудний відмінок) весну (Родовий відмінок).
Н.Лікар
Р.лікар
Д.лікарю
Зн.лікаря
Ор.лікарю
М.(на)лікаря