Ответ:
Назва: Джури козака Швайки.
Автор: В.Рудківський
Тема: те що треба любити і берегти свій край.
Ідея: здесь я незнаю.....
хлібний ,хлібороб , хлібець, хлібок
Евшан-зелье (Евшан-трава) (укр.Євшан-зілля) — поэма украинского поэта Николая Вороного, написанная в 1899 году в Полтаве.
Сюжет поэмы навеян летописной легендой о чудодейственной силе травы-зелья евшан (полынь), которая возвращает людям утраченную память.
Актуальная для денационализированных украинцев, эта легенда вдохновила Н. Вороного на поэтическое отображение пробуждения самосознания людей, которые потеряли свои национальные корни. Сам символ евшана, как и многочисленные пересказы и перепевы легенды, были настолько актуальны и понятны в Украине, что не только литературные произведения, но и периодические издания, народные хоровые коллективы, школы выбирали для своего названия слово евшан, а литературный критик Николай Федюшко взял его себе в качестве псевдонима.
Центральний персонаж п’єси – Наталка. Вона охарактеризовує себе як: «Не багата я і проста, но чесного роду, не стиджуся прясти, шити і носити воду.» Возний сватається до Наталки, але вона залишається незворушною і вірною Петру. Все село доброї думки про Наталку, зокрема Виборний про неї таке гонко, говорить: «Золото-не дівка! Наградив бог Терпелиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна, і до всякого діла дотепна, - яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить” . До неї сватались і дяк Тахтауловський і підканцелярист Скоробрешенко, проте в її серці місце знаходив лише Петро. Наталка зворушує відданість своєму коханому Петрові. Чотири роки вона жде Петра, що пішов заробляти гроші. Отже, Наталка завдяки таким рисам характеру, як активне ставлення до життя, здатність до боротьби, волелюбність і саме завдяки цьому виборює своє щастя – одружується з Петром.
народні пісні Украіни є невичерпним фольклорним надбанням українського народу. Величезна кількість пісень різних за жанрами і по нині зберігається в пам'яті людей та передається з покоління в покоління. Багато пісень, звичайно, піддаються сучасній обробці із збереженням автентичних мотивів. Слухаючи українські пісні, досить легко відчути надзвичайно тонке та гармонійне почуття смаку наших предків.<span>Сила музичної образності особливо впливала на красу поетичного узагальнення. Така пісня дарувала достеменне естетичне насолодження та мала здатність підбадьорювати в хвилини суму, або розділити радість щасливих подій. Ідейно-художні риси </span>народної пісні України<span> і зумовили чималу роль, яку вона відігравала в житті людей, окреслюючи тим самим можливість і необхідність її всебічного використання. Так наприкад, за допомогою пісні виховували молоде покоління, оспівували героїв, зустрічали свята тощо.</span>