<span>Останнє 0-/-'0/=:0 [о, с, т, а, н':, е]
Груддя - -'0/=:0</span><span>[г, р, у, д':, а]</span>
На канікулах. Юрко, Івась та Катруся приїхали до бабусі в село на літні канікули. Неподалік бабусиної хати був ліс. Діти як завжди бавилися на подвір"ї, аж раптом побачили маленьке оленятко. В нього була поранена ніжка. Діти вирішили допомогти тваринці. Катруся перемотала рану, а Івась приніс молока. З тих пір оленятко не раз приходило до будиночка. Діти дуже полюбили його. Вони стали справжніми друзями.
Я б хотів описати вам мій робочий день. Усі ці дні схожі один на одного.
<span>Громадянин України — це не лише той, хто має синій паспорт, прикрашений тризубом. Це не лише той, хто бере участь у виборах, цікавиться життям власної держави тощо. Кого ж тоді слід вважати справжнім громадянином нашої незалежної Батьківщини?На мій погляд, для того щоб відчути себе громадянином України, треба перш за все перейнятися її історією. Згадаємо й скіфів-орачів, і походи князя Святослава проти печенігів, і татаро-монгольську навалу. Згадаймо й пізніші часи: козацьку епоху, добу Руїни. А ще згадаймо зовсім недавні події: УНР, другу світову війну, період визвольних змагань і нарешті державний Акт про оголошення незалежності України. І кожна з цих подій має відношення й до тебе, адже ти — українець.Спільна пам’ять про минуле і спільна робота задля майбутнього перетворюють людину з окремої розумної істоти у свідомого члена суспільства, тобто громадянина.Я відчуваю себе справжнім громадянином України з дитинства. Коли наша держава здобула незалежність, мені було близько чотирьох років, і я, звичайно ж, не пам’ятаю славні дні серпня 1991 року. Але вже за кілька років, навчаючись у початкових класах, зрозумів, що я частка української спільноти. Сталося це ось як. Був День знань, перше вересня. Ми увійшли до охайного класу, сіли за парти, і першим нашим уроком був урок знань. Учитель підійшла до мали і широким відрухом обвела велику ділянку мапи, позначену зеленим кольором: це наша Україна! Чомусь мені дуже запам’ятався той вересневий ранок, мала з контурами держави, яка навчає нас усьому найкращому. Власне тоді я вперше відчув свою єдність з народом, з країною, зі світом людей.<span>Для того, щоб бути гідним громадянином своєї держави, треба чимало працювати над собою. Ідеться не лише про вдосконалення своїх знань про Батьківщину й виконання певних суспільних обов’язків. Перш за все треба бути активним у досить широкому розумінні цього слова. Не слід проходити повз нещасну людину, миритися з брехнею й жорстокістю. Не можна погоджуватися з тим, коли сильніша держава тисне на слабшу або коли багатша людина знущається з біднішої. Таким чином, справедливість повинна стати життєвим гаслом свідомого громадянина. Чому я впевнений у цьому? Тому, що я — громадянин України.</span></span>
