Думаю так:
Заходимо в ліс, наче в храм, де стовбури, ніби колони, підносять на зустріч вітрам свої позолочені крони, де ще не почавсь листопад і скрізь по-святковому чисто.
Розповідне, неокличне, складнопідрядне, з кількома підрядними, думаю, це мішана підрядність.
Напиши про те що зараз все можна купити за гроші всі так думають чи не так ? Але понад все треба хоч щось знати якщо лікарі не будуть навчатись а купувати дипломи ми будемо здорові ? Так що треба навчатись !
Епітети: теплота родинного інтиму, весело і з ляском серед печі гуляє, малесенька дитина, світанковим маминим вогнем.
Порівняння: мати знає більше, аніж я.
Метафора: на шибах досвіток не скрес, мотузочком диму хату прив'язала до небес, душа світліє перед днем, прив'язана до неба світанковим маминим вогнем.
Персоніфікація: полум'я гуляє, зникає гіркотина, не катує серце печія.
Зменшувальні суфікси: мотузочком, малесенька.
Дружба не може існувати без довіри.А хіба ми можемо довіряти ,якщо не знаємо істини? Якщо уже переконалися у неправді? Якщо вже стали жертвою зрадливості чи підлості?Істина завжди важлива...Вона дає новий подих,друге дихання ."Краще гірка правда ,ніж солодка брехня".Все одно рано чи пізно ми дізнаємось правду від стороннії людей.то можливо краще набратися сміливості і розказати самому правду,поки це не вийшло за рамки допустимого..До того ж це змягшить вину.Отже,як бачимо не можна вибирати між істиною і дружбою,адже це два взаємоповязані поняття.Дружба не існує без істини,а істина-без дружби.
Коли я прочитала вірш В.Бичка "Ти думаєш, деревам не болить?", у мене він викликав почуття жалю до природи. Яка вона незахищенна від людської недбалості, нахабства, малодушшя. Ми отримуємо від природи все: корисні копалини, чисте повітря,що так необхідне для нашого життя, овочі та фрукти, затінок в спеку. Так давайте же берегти та любити природу, бути вдячними їй за наше життя.