У давні часи в одному царстві жили собі добрі та веселі люди. Вони працювали не покладаючи рук і тому їхня держава славилась багатством та достатком. А недалеко, серед темних скель у Чорній печері жила зла чаклунка. Вона давно розмірковувала над тим, як завдати шкоди людям. Чаклунка взяла свою чарівну палицю, ударила тричі об землю і промовила: «Хай ці щасливчики забудуть свої імена, хай діти забудуть імена батьків, а батьки — імена дітей. Тоді вони обов’язково посваряться». І враз люди стали злі, роздратовані, сумні. Так тривало доти, доки мешканці царства не зрозуміли, що вони забули свої імена, імена знайомих, назви всього, що їх оточувало. А як повернути імена, як дізнатися про назви предметів вони не знали.
Якось до їхнього царства потрапив добрий мудрець, люди розповіли йому про своє горе і попросили про допомогу.
— Добре, я допоможу вам повернути свої імена, але це буде не відразу,— пообіцяв мудрець.— А поки що я дам вам слова замість імен і назв, які забрала зла чаклунка. Запам’ятайте, ці слова будуть тільки вказувати на особу чи предмет. Ви зможете говорити між собою, не називаючи імен та предметів. Наприклад: кожен з вас про себе говоритиме «Я», а якщо вас буде багато — «Ви». Розповідаючи про когось або про щось, кажіть «Він», «Вона», «Воно», а якщо їх багато — «Вони». А поки прощавайте, я йду до злої чаклунки.
Чаклунка погодилася віддати людям їхні імена за умови, що мудрець відгадає її загадки.
- По білому полю чорним маком сіяно.
- Не думає, не гадає, а інших навчає.
- На базарі не знайти, на вагах не зважити.
Мудрець відгадав загадки, і чаклунці довелося віддати людям імена. Але мешканцям веселого царства дуже сподобалися слова, які їм подарував мудрець, і вони залишили їх собі, щоб уживати у мовленні замість імен
Завжди на прикінці серпня погода псується.Стає прохолодно,ідуть дощі.А потім знову стає тепло,повертаються погожі дні,пригріває сонечко.Це настає бабине літо.Під час бабиного літа дерева і кущі ще зелені,а в саду розпускаються пізні квіти.Під час бабиного літа павучки активно плетуть павутину і розгойдуються на ній туди-сюди.Павутина літає всюди.У цей час приємно гуляти по осінньму сонячному лісі поїхати на озеро,ставок.Навкруги гарно:листя помалу жовтіє або червоніє,а погода хароша,тиха.Мені на думку прийшли такі рядки(написав сам) Як приходить бабине літо! Шелестить на деревах все листя. І пряде,і пряде без упину Павучок ніби шовк-павутину, Усміхається сонце осінне, Мерехтить поміж листом пролміння І летить над стернею,над полем Павутиння ласкаве поволі. Як приходить бабине літо Горобина всим сипле намисто. Бабине літо йде в кожну осінь З побажанням добра всим і досі.
Як би сашко пішов гуляти. Щоб ми тільки не робили ,напевно. Проте я більше люблю гуляти з Надією. Якби я була міліонершою Що б я такою стала як найшвидше. А про те я розповім в слідуйчий раз
