Носити мундир неважко, а от бути військовим за покликанням — справа не з легких. Така людина повинна бути доброю та чесною, справедливою та сильною духом. Життя військового сповнене стресів та емоційних потрясінь. Адже ситуації, в яких вони опиняються, бувають різними, і їм, як і всім людям у світі, нелегко бачити горе та страждання інших. А уявіть собі, що відбувається в душі того, хто бачив смерть? Чия б вона не була: товариша, колеги або звичайної людини. Тут навіть незламному стане тяжко, а військовий, окрім того, буде відчувати провину за те, що не запобіг втратам.
1.(Ми) сьогодні збиралися піти в цирк. 2.(Ви) зробите мені маленьку послугу? 3.Синку, (ти) виконав домашнє завдання? 4.(Вона) посіла друге місце на шкільній олімпіаді з математики. 5.(Я) дуже люблю свою Батьківщину! 6.(Він) тримав (себе) в руках. 7.(Вони) були найкращими подругами з дитинства. 8.(Мій) молодший братик зростає дуже активною дитиною. 9.(Весь) світ здавався таким привітним! 10.Це (ваш) новий однокласник. (В ДУЖКАХ ВИДІЛЕНІ ЗАЙМЕННИКИ.)
Той, хто принижує оточуючих, ніколи не буде великий сам
Люди - не тільки біологічні, але й соціальні істоти. Ми всі живемо у соціумі, тому для будь-якої людини природно самостверджуватися. Дуже добре, коли людина самостверджується за допомогою дій, корисних для оточуючих та для суспільства у цілому - наприклад, досягає успіхів у творчості. Але, на жаль, є люди, які самостверджуються, принижуючи інших.
Зрозуміло, що це тупіковий, деструктивний шлях. Приниження інших не зробить таку людину кращою, тим більше великою, а якраз навпаки. Така людина отримує якесь збочене задоволення від того, що робить чиєсь життя гіршим. Чому люди це роблять? Напевно, тому, що принизити оточуючих легше, ніж стати кращим у чомусь і таким чином виділитися з натовпу. Виділятися розумом, знаннями та вміннями, успіхами у праці або творчості - все це потребує здібностей та неабияких зусиль. Людина, яка не здатна на щось конструктивне, до того ж не обтяжена вихованістю та совістю, може обрати "легкий" шлях до самоствердження, тобто буде самостверджуватися за рахунок інших. На мій погляд, це ознака дрібної, поганої душі. Великою така людина не стане ніколи.
Дійсно велика людина ніколи не відчує потреби образити або принизити когось. Велика людина взагалі не дуже зважає на те, що про неї думають інші і як вона виглядає на їхньому фоні. Її це просто не цікавить. Тому, якщо хочеш бути великою - або просто достойною - людиною, слід вибирати вірний шлях самоствердження.
Це слово по українськи походження
1. в)
2. г)
4. в)
Я в 9 класі, але ми ще не вчили смислові відношення, тому з цим не допоможу.