Я вважаю, що героями стають лише ті люди, які можуть пожертвувати собою заради блага інших. Героїзм, як на мене, і є найвищим виявом людяності.
По-перше, тільки по-справжньому шляхетні люди, яким властиві співчуття, відповідальність, здатні відчувати чужу біду й віддати своє життя заради інших. Та часто героїзм є платою за чиюсь недосконалість, несправедливість. Можна пригадати чимало яскравих прикладів образного висвітлення цієї думки. Одним із найкращих серед них є Джон Коффі — головний герой роману Стівена Кінга «Зелена миля». Цей чоловік за допомогою свого дару намагається врятувати від смерті двох дівчат, хоча його самого можуть запідозрити в убивстві. Урешті-решт, його засуджують до смертної кари за злочин, якого він не скоював, але на боці цієї мужньої та благородної людини — правда й читацькі симпатії.
По-друге, героїзм виявляється за якихось незвичайних, особливих умов, у які потрапляє той, хто мусить миттєво зробити свій вибір (а для цього він має бути щонайменше порядною людиною). Шкода тільки, що такі обставини часто виникають унаслідок безвідповідальності тих, чиїм посадовим обов’язком було уникнути таких ситуацій. Тому в героїчному гостро відчувається неминучий трагізм жертви, розплати за чужу вину. Прикладів цього і в історії, і в сучасному житті скільки завгодно: подвиг пожежників-ліквідаторів на Чорнобильській АЕС, самовідданість Небесної сотні, героїзм волонтерів під час АТО, які, ризикуючи життям, нехтуючи небезпеку, даючи власні кошти, допомагають бійцям і біженцям, що потребують їхньої допомоги.
Отже, на героїзм здатні лише мужні й шляхетні люди; він потребує готовності в надзвичайно важливий момент зробити вибір на користь тих, кому потрібні твої зусилля. Звичайно, це властиво тільки високоморальним людям і виявляється в їхніх учинках не щодня, а за особливих трагічних обставин, які вимагають жертовності.
Бабусі [бабус`і]<span> - о - о = о 6 букв, 6 звуків, 3 склади (ба-бу-сі)
Щось </span>[шчос`]<span> - - о = 4 букви, 4 звуки, 1 склад </span>
Кожна людина наділена як позитивними, так і негативними якостями. Однією із позитивних людських чеснот є чемність. Але що таке чемність? І чи всі однаково її розуміють? Я вважаю, що однозначної відповіді на це питання немає. Адже скільки людей, стільки й думок. Особисто для мене чемність – певна форма взаємовідносин між людьми, доброзичливість. Це справді позитивна риса, яка вчить нас із повагою ставитись до оточуючих, розуміти людей. Чемна людина повинна мати високі моральні цінності, вміти гарно спілкуватися. А для сучасного світу та людина – рідкість. Ми вже почали звикати до того, що стали сірими тінями, схожими один на одного. Через це в нас поступово зникає індивідуальність.
Як гарно в осінньому лісі! Дерева та кущі вбралися у різнобарвні шати. Серед листя чітко вирізняються чисто-чорні або сліпучо-білі стовбури. Кожне
дерево має своє особливе вбрання.
У сонячний день осіннє листя буквально світиться в променях!
Сонце ще гріє, але повітря вже холодне, свіже та чисте. І
якось незвично тихо осіннім днем в лісі.Тільки чути під
ногами: «шур-шур». Це опале листя м'яко вкриває до весни
висохлу та поруділу траву. Або ще один лист відірветься від
гілки і майже без звуку опуститься вниз, до інших листочків.
Восени в лісі спокійно. Звірі поховалися: вони готуються до
зими. Птахи кричать вже десь високо в небі. Вони збираються
в зграї, щоб летіти на південь. У такі дні прогулянка лісом
дуже заспокоює .