мои батьки дуже зайняти люди . Тато працюе будивельником , а мама - библиотекарем . Звисно , на роботи вони втомлюються . ТОму я намагаюся им допомагати .
Зранку я застеляю свое лижко , складаю речи , щоб не залишати не прибраною домивку . Я николи не линуюся пити в магазин . Завжди прибираю за собою зи столу.
Часом я мию посуд , виношу смиття и витираю пил . я завжди зрадистю допомагаю своим батькам !
Чисті та свіжі стіни ніби випромінювали ласку.
Він був неначе сонний.
Час летів, немов на крилах, і мов сон, життя минало.
Що робить мене щасливою? та ось багато чого. Наприклад, посмішка моїх друзів і родичів, коли я приходжу додому зі школи і мене зустрічає моя мама , яка напекла цілу миску пиріжків. Я щаслива коли щасливі люди навколо мене , і думаю що це робить щасливим усіх! Я вже щаслива , бо маю змогу бачити, розмовляти. ходити, бо не всі мають таку змогу. Я вже щаслива бо народилась і маю дорогих мені людей.
Придорожні, прибрався, премедруй, прискакали, прив'яле, присмажені
<span>Срібний ліс потону у сніжному океані, що так і нагортає на нього кожного дня сиві хвилі метелиці. А коли ще й вітер почне сердитися, то крижані, свинцеві гребні ніби ланцюги сковують кожний порух гілочок. Так і стоїть ліс понурий і холодний. Майже всі пташки покинили його у самоті. Але щоранку він має розраду - малі снігурі немов маленькі сонечка, пробуджують сонні дерева. Вони безустанно ллють свій радісний дзвенькіт і струшують з дерев перлові прекраси, що ніби маленькі намистинки сіються на сріблясий килим<span>Ⓐ</span>.</span>
