Моя улюблена професiя -лiкар.I я дуже хочу стати "iм коли виросту.Бо лiкар,це дуже цiкава професiя,а я усе життя хотiв би допомогати всiм людям.Менi подобаються професii дантиста,та педiфтра,але я ще не вирiшив ,буду дорослим лiкарем,чи дитячим.
1. Нiч була темна, но тепла.
2. Жайворонок полетiв далеко за обрiй.
3. Батьки менi купили новий телефон.
Бажаю вам під час літніх канікул гарно відпочити, відвідати нові місця, познайомитись з новими цікавими людьми. Також бажаю обов"язково поїхати на море, гарно провести час і повернутись з новими враженнями.<span>
</span>
Мамині руки – це найтепліші, найніжніші руки на землі. Так я думаю про руки своєї мами. Мабуть, кожна дитина буде за мною згодна. Всі люблять своїх матерів, а я свою люблю найбільше.
Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна допомогти їй по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.
Ссылка: http://ycilka.net/tvir.php?id=24
1.Все для мене тут рідне,стіни білі як сніг, і віконце привітне, і дубовий поріг.2.А джерельця-ключі живуть, виструмовують всюди, чи з тріщини берега, чи з-під кореня, а то й просто тільки гребни землю рукою.3.Ні парку, ні школи, ні павутинок телевізійних антен, нічого не розрізниш.Усе там злилося, як у мареві.