<span>1.Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах (А. Малишко).
2. На темному небі нерухомо застигли химерні клаптики хмар, посріблених промінням місяця (Ю. Збанацький).
3.Безмежний степ, ужитий снігом, спав (М. Старицький).
4.) Листя стало схоже на гору хрумкого печива, посипаного цукровою пудрою.
5.Біля входу в парк, порослого високою травою, панувала тиша.</span>
Кожного року до нас з теплих країв прилітають птахи. Діти завжди цьому радіють, бо птахи приносять в наше життя радість. Традиційно школярі майструють шпаківні, щоб пташки мали змогу там оселитися і створити сім`ю. Шпаківні розвішують на деревах, що ростуть поруч зі школою. Коли повертаються птахи, настає весна, бо саме проце віщує їх повернення додому. Цьому радіють усі.
Наприклад:Мій тато дуже сміливий.Або, я сміливий так як мій тато.
У мене в сім'ї всі дуже хоробрі.
Я на уроках дуже відважний.
Святковий
ранок до Дня учителя
<span> Міжнародне свято
працівників освіти було засноване ще в 1994 році. Тоді в Україні прийняли
рішення відзначати професійний день освітян кожної першої неділі жовтня. Цього
року День вчителя припадає на 6 жовтня. На сьогодні в Україні
налічується приблизно 860 тисяч працівників освіти. Саме ці люди навчають і
виховують майбутнє України, тому про їхнє професійне свято не варто забувати.</span><span> До Дня учителя готуються учні
всіх шкіл зазделегідь. Напередодні професійного свята учні ЗОШ № 23 організують
святкову програму для вчителів. Учні 4-А класу узгоджують з педагогами теми уроків та замінятимуть
вчителів на уроках. Вчителі ж на цей час зможуть відпочити від викладання навчальних предметів. </span><span> В 11 годині ранку учні зберуть
всіх вчителів в актовому залі, щоб привітати. Теплі слова подяки за натхненну
працю пролунають з вуст учнів, їхніх
батьків і посадовців, які відвідають святкування. Традиційно буде вручено
вчителям грамоти та цінні подарунки.
А після коцерту в школі буде організовано дискотеку. У школі відпочиватиме на День вчителя не лише
вчительський колектив, але й школярі.</span>
Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. З собою обов’язково беру фотокамеру. Сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь на прогулянку.
<span>Напровесні під час відлиги з’являються першоцвіти. Я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. На невеликих пагорбках, де розтанув сніг , де-не-де проросли зелені стрілочки – це проліски. Розквітла перша квітка весни. Два яскраво-зелені листочки розійшлися і на тонесенькій стеблинці висить молочно-біла квітка. Вона повільно колихається від найменшого подиху вітру. Ось пролісок вже розкрив свої тендітні і ніжні пелюстки, їх три. Серединка квітки блідо-зелена з білим кантом і тичинками. А ось праворуч, їх вже ціла галявина, квіти дружно розцвіли і мені дуже пощастило. Добре що проліски ще є у лісах і їх оберігають. Я милуюсь цим весняним дивом, дуже радію, фотографую в режимі макро: зверху, знизу, збоку. М’яко ступаючи по сніжку швидко повертаюсь назад додому, залишаючи загадковий ліс.</span>