Зимові краєвиди надзвичайно чарівні! Вони дуже гарні ніби срібні. Земля вкрита зимою білою ковдрою. А гілочки присипані зранку сріблястим покриттям. Взимку краєвид дуже гарний. На нього як глянеш зразу зачаровуєшся в цю красу. Зима це найгарніший краєвид.
Для кожної дитини її батьки найкращі. Так і для мене. І цей твір хочу присвятити моїй матусі.Це дуже вродлива і чуйна, добра й енергійна, люб’язна і весела, молода й життєрадісна людина. Не уявляю собі життя без неї. Бо вона виростила мене і навчила всьому, що я вмію.
Мою маму звуть Ірина. Коли дивлюся на неї, то її очі, брови, волосся нагадують про дідуся й бабусю. У неї дуже виразні зелені 0чі, як поля та гаї навесні, біля яких вона зростала. Волосся її чорне, кольором своїм нагадує зоране поле. Такі ж і брови, що тоненькими смужечками розташовані над очима.Моя матуся струнка та висока, завжди гарно, зі смаком одягнена.<span>У неї немає ворогів, бо вона завжди посміхається, не засмучує інших своїми проблемами. Навіть, коли сердиться, її очі світяться любов’ю. Тепло та ласка матері будуть мене зігрівати все життя.</span>
Лікування у ворюється відслова ліки, а лічити від слова лічба
-Я ходжу на плавання
-Це доволі дуже цікаво!
-Так!
А тобі не хотилось бі зі мной ходити?
-Дякую!Дуже хочу!
-Добре.Бувай!Я тобі надішлю повідомлення.
-Бувай!
Широкі, безкраї простори
легке, м'яке повітря, напоєне сонячними променями
воно ніби хвилюється переливається ясною блакиттю
п'янкий аромат степових трав освіжає увесь простір
