ПРОЧИТАЙ
Повесть «Детство», первая часть автобиографической трилогии Горького, была написана в 1913 году. В ней зрелый писатель обратился к теме своего прошлого.
<span> В центре повести – мальчик Алеша, волею судеб «заброшенный» в семью матери. После смерти отца Алешу воспитывают дед и бабушка. Но, кроме них, в жизни Алеши было множество людей – многочисленные дяди и тети, жившие все под одной крышей, двоюродные братья, постояльцы… Все они воспитывали героя, влияли на него, подчас сами того не желая. </span>
<span> Жизнь Алеши и его семьи сложна, наполнена многими трудностями. Главное ее качество – это неспокойность, нестабильность. Одно время семья деда была довольно богата, но когда Алеша пошел в школу, все разладилось. Мальчику пришлось собирать ветошь, воровать дрова. За это в школе его невзлюбили, хотя герой хорошо учился. Доходило до того, что у Алеши не было денег купить книгу, и священник не пускал его на свои занятия. </span>
Як по-різному і несподівано показана справді людська, душевна сутність Тараса і Остапа. Зовні суворий і непохитний, здавалося б, навіть жорстокий і грубий, Бульба «думав про давню давнину … Він думав про те, кого він зустріне на Січі зі своїх колишніх товаришів. Гадав, хто вже, які живуть ще. Сльоза тихо туманила його зіниці, і посивіла голова журливо похилилася ». Священною є пам’ять минулого, вірність товаришам, людському обов’язку і почуття! Так само і суворий Остап: виявляється, він весь у спогадах про залишену матері: «Він душевно серце сльози бідної матері, і тільки це його бентежило і змушувало в задумі хилити голову». Не те Андрій, думи якого в Києві, де зустрів він прекрасну полячку, дочка ковенської воєводи.Привільні, багаті степу, за якими «ніколи плуг не проходив», відкривають не тільки радість прилучення до квітучої природи: у «лайливе, важкий час» вони ховали постійну загрозу, не раз ставали «чистим полем», місцем кривавих зіткнень, де з орулшем в руках необхідно було відстоювати право на вільне життя від ненависного ворога-кочівника. І варто було Тарасу Бульбі побачити «маленьку, чорніли в далекій траві точку» – танцював татарина, як ураз приймаються найсуворіші заходи безпеки, щоб уникнути можливої засідки або відкритого нападу. Прискакавши до річки, вони «довго пливли нею, щоб сховати слід свій». Степ таїла в собі небезпеку, постійно загрожувала життю людини, вимагала пильною захисту, озброєної охорони.<span>Три дні тривав шлях Тараса Бульби та його синів. Нарешті показався Дніпро: «Ось він блищить удалині і темною смугою відокремився від обрію. Він дихав холодними хвилями і стелився ближче і ближче, аж нарешті охопив половину всієї поверхні землі. Це було те місце Дніпра, де він, досі здавлений порогами, брав, нарешті, своє і шумів, як море, розливаючись на волі …> Незабаром загін Тараса Бульби виявився при в’їзді в Запорізьку Січ. Учні повинні звернути увагу, як урочисто Тарас Бульба та його сини готуються до в’їзду: «Козаки поправили коней. Тарас підбадьорився, підтягнув дужче на собі пояс і гордо розправив рукою вуса. Молоді сини його теж оглянули себе з ніг до голови з якимось острахом та невиразною втіхою, і всі разом в’їхали в передмістя, що було за півверсти від Січі ». Адже настає найвідповідальніший момент їхнього життя – прилучення до вільному запорізькому війську!</span>
Джульетта Капулетти-главная героиня трагедии Уильяма Шекспира "Ромео и Джульетта". Возлюбленная Ромео, которая покончила с собой после его смерти!
В этой пьессе показана наивный , самодостаточный ребенок,которому не ведомы сомнения в том,что мир может быть иным.Она изменилась во имя любви, стала сильней.Правда очень печально все это закончилось.
"Нет повести печальнее на свете , чем повесть о Ромео и Джульетте!"^_^
Я терпеливо жду супа
но полно еды моё брюхо .
слова спасибо пожалуйста благодарен..
не забудь .
культурный человек через весь стол не станет руку тянуть .
Каждый знает про правила вежливости и этикета .
Об этих правилах знает вся планета .
будьте добры подать , передать .
не важно что скажешь из этого .
главное правила вежливости надо соблюдать , и этекета .