<span>Гострий зір Василя Голобородька вихоплює з буденного життя вагомі зерна поезії. Своєрідність його бачення світу виявляється в умінні змалювати звичайне в казковому забарвленні, осягти соняшним промінням щось тривожне, часом драматичне. Прикметною рисою Василя Голобородька є вміння поєднувати народно-традиційні засоби з новим змістом, наповнювати музикою свої лаконічні малюнки з життя людини. </span>
1.Життя Попелюшки
2.Мрії Попелюшки
3.Доброта та щирість дівчинки
4.Поведінка Попелюшки
5.Щастя Попелюшки
Гуси-лебеди летели,
Обронили пёрышко,
В летний день метут метели -
Заслонили солнышко.
То — студеная тоска,
То — печаль кручинушка
Кровью бьется у виска,
Эх, горька чужбинушка.
Гуси-лебеди летите,
Где родна сторонушка,
Там озёра сини-сини,
Да поёт соловушка.
Гуси-лебеди кричали,
Разрывали тишину,
Душу тронули печалью,
Будто звонкую струну.
Рідна земля, Батьківщина, рідний край... Як гордо звучать ці слова із вуст справжнього громадянина свої країни, патріота...
Я часто задумуюсь над тим, чим насправді для мене є мій рідний край: колискою, де зросла і де проходять мої роки, чи це спадок, який дістався мені від предків? Я знаю точно: для мене рідна земля - місце, де я можу знайти спокій душі і підтримку.
Чи люблю я свій рідний край? Так, звичайно! Ця любов особлива, трепетна і чиста, сов джерельна вода, адже свій початок вона бере з мого серця,вона в моїй крові, нею мене збагачувала мати годуючи своїм молоком.
Любіть рідний край, шануйте його! Ніхто не знає що може статися завтра, куди занесуть нас крила долі. Цінуйте кожну мить проведену на своїй Батьківщині адже вона в нас одна.
