День Перемоги – одне з найвизначніших свят для України та для кожного з нас. Воно символізує перемогу добра над злом, майбутнього над минулим, життя над смертю. Цей день єднає людей проти агресії та війни, символізує прагнення до миру і процвітання. Минули десятиліття з того часу, коли над нашою країною прогриміли святкові салюти з нагоди Перемоги. Проте пам’ять про тяжкі і героїчні роки Великої Вітчизняної війни ми зберігаємо досі та хочемо, щоб і наші діти знали про це, щоб вони пам’ятали про тих, хто відстояв нашу свободу і незалежність у боротьбі з завойовниками: солдатів, жінок, дітей, всіх тих, хто не задумуючись віддав своє життя за наше майбутнє.
Відбулися заходи, приурочені 66-ій річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні і в дошкільному навчальному закладі №8 «Золотий півник». З метою виховання у підростаючого покоління патріотичних почуттів, поваги та шанобливого ставлення до учасників Великої Вітчизняної війни, до героїзму і доблесті, проявлених ними у боях за визволення світу від фашистських загарбників, в дитячому садку проведено цикл бесід на тему: «Нам світить у віконце Перемоги сонце», розгляд фотоальбомів, ілюстрацій, читання художньої літератури, екскурсії до меморіального комплексу - парку Слави.
<span>А 5 травня дошкільнята організували літературно-музичну композицію, яка не залишила байдужим нікого з присутніх в залі. На зустріч з дошкільнятами завітали Синявська Ніна Василівна та Мережко Віра Корніївна, які зі сльозами на очах розповіли дітям про свої дитячі роки, проведені під час війни. І вражали спогади, які залишилися в пам’яті на той час маленьких дітей, адже дітям війни приходилося теж нелегко. Ці люди сьогодні, як ніхто інший, потребують уваги та турботи. Дошкільнята та учні 1 класу, затамувавши подих, слухали розповіді бабусь та мали змогу краще дізнатися про героїчне минуле нашого народу, вшанувати ветеранів Великої Вітчизняної війни та дітей війни.Це лише маленька часточка великої шани всім загиблим та живим, хто відстоював Перемогу, адже пам’ять та гордість за велику Перемогу повинна продовжувати жити в серцях нового покоління. Ми, хто ніколи не знав, що таке фашизм, діти, які не знаємо страхів війни з її безкінечними і страшними жертвами, хто мирно спить у затишних домівках, зі щирою вдячністю віддаємо Вам хоч маленький борг за Велику Перемогу.</span>
Привіт подруго. Я пам'ятаю, що ти мене запрошувала до себе в гості. На жаль я не зможу приїхати, саме зараз накопичилось багато справ, тому маю залишатись вдома. На думку спала цікава ідея. Може ти приїдеш до мене? До речі, мені дали два квитки в кіно коли зустрінемось обов'язково підемо.
Официальная статистика очень хорошо знает, что такое неполные семьи — это те, в которых детей воспитывает одна мама, намного реже лишь папа. Из 13,5 млн. всех украинских ячеек общества в 6,9 млн. растут дети до 18 лет. И около 2,5 млн. из них — неполные. Но полагать, в них больше всего недолюбленных и недосмотренных детей, неверно. Доцент кафедры глубинной психологии и психотерапии ТНУ Виктория Шортова пояснила, что и в неполной семье компенсировать ребенку недостающего родителя мудрые мамы или папы могут, например, поощряя общение с другим взрослым и авторитетным для сына или дочери человеком — педагогом, тренером спортивной секции, руководителем кружка и т.п. Куда сложнее ситуация там, где в наличии оба родителя, но у них на ребенка не находится ни времени, ни сил. Классический вариант — папа, уходящий на работу в семь утра и возвращающийся поздно ночью. «О своем собственном ребенке он почти ничего не знает: чем тот интересуется, что любит, что его беспокоит, — пояснила Виктория Шортова. — Такого папу невозможно оставить на какое-то время с ребенком, он окажется совершенно беспомощным». Получается, семья сильна не количеством, а тем, насколько комфортно в ней существовать каждому — и ребенку, и взрослому.
