<span> Є різні люди, і вони по-різному ставляться до мови. Одні розуміють всю глибину значення мови в житті народу, тому плекають її і леліють, дбають про неї, невпинно збагачують свій словник, фразеологію, образність.<span>Однак є навіть освічені люди, які не дбають про мову.</span>
<span> Говорять неохайно, суржиком, не стежать за чистотою слова. Та ще гірше буває, коли людина нехтує мовою свого народу. Справжня любов до своєї країни немислима без любові до своєї мови. Людина, байдужа до рідної мови, — дикун.</span></span>
ЗАВДАННЯ: <span>З українських народних казок (тобто фольклорних творів) випиши кілька цікавих зачинів.
</span>
Зачин - стійка формула початку казки.
⇒ Колись-то давно, не з моєї пам'яті...
⇒ Був цар Тронка, була земля тонка...
⇒ За діда-прадіда...
⇒ Були собі дід та баба...
⇒ В одному царстві, у козацькому гетьманстві, у такому селі...
⇒ Раз був, де не був, у тій землі, де уже край світу, один чоловік...
та а з якої книжки?звідки 73 вправа?за яким малюнком?
прийшла тепла весна всем норм сонце сияет птички поют голубе небо пухкі хмаринки.Трава зелена-зелена і так прикрасно мені на душі, світить яскраве соничко, квіти гарненькі квітнуть
<span>До І відміни належать іменники жіночого і чоловічого роду, які в називному відмінку однини мають закінчення -а(-я). НАПРИКЛАД: дівчина, робота,Микола,пісня
</span>До 2 відміни належать іменники , які в називному відмінку однини мають нульове закінчення або закінчення -о. НАПРИКЛАД: дядько
До 4 відміни належать іменники середнього роду із закінченням -а(-я) в називному відмінку однини, у яких при відмінюванні з’являється суфікс
