<span>З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру.
</span><span>Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов. </span>
<span>Телепередача Дмитра Комарова " Світ навиворіт" -- це нова інформаційна програма про подорожі до різних країн світу. Автор і ведучий , журналіст і фотограф Дмитро Комаров, удвох з оператором подорожує по країнах світу. В телепередачі висвітлюється інформація, яка завжди залишалась за кадром. Знято і показано по телебаченню цикл програм про Африку, Вєтнам і Індію з іншого ракурсу, якого ніколи ніхто не бачив. Комаров розповідає про життя, культуру, звичаї і незвичайні професії людей. Це життя без прикрас з усіма за і проти. Найбільше мені сродобався випуск програми про підйом на гору Кіліманджаро. Мене вразив стійкий командний дух людей, що долаючи труднощі йшли до мети. "Світ навиворіт" -- телепередача пізнавальна, їй немає аналогів, на мою думку вона краща. З великим нетерпінням я чекаю нових випусків програми.</span>
Під лежачий камінь вода не тече…Камінь що котиться мохом не обростає… Рух це життя і рухатись треба вперед, впевнено йти до мети. Наш обов’язок старанно навчатися, здобувати професію. Без цього неможливо кимось стати у житті, але легко загубитися і прожити нікчемне, нічого неварте життя. Ніхто не мріє стати волоцюгою, а от здолати лінощі важко майже кожному. Я дуже люблю читати українські народні приказки. прислів’я, притчі, легенди де висміюється ледарство. Я переповім одну з притч.
Жила жінка з чоловіком, а був він справжнісіньким ледарем. Кроку лишнього не ступить, зовсім нічого не хотів робити, без жінки пропав би. Але життя є життя і одного разу їй довелося збиратися у далеку дорогу, щоб відвідати хвору сестру. Як же залишити чоловіка вдома, поїздка для нього занадто важка… Жіночка була дуже кмітлива, розумна і ось що вигадала. Вона спекла велетенського бублика, наділа чолов’язі на шию і поїхала. До повернення дружини він мав би дожити, крути собі та їж. За кілька днів жінка повернулася і побачила мертвого чоловіка, що прогриз дірку, а далі навіть пальцем не поворухнув, щоб того бублика зрушити. Цю історію розповіла нам моя перша вчителька, щоб ми засвоїли урок і не були ледарями.
Волоські
Вони так пишеться
1: 1-Г, 2-Е, 3-Ж, 4-В.
2-Г.
3-Г.
4-Д.
5-Б.
6-А.
7-Г.
8-Б.
9-Б.
10-Г.