В. Симоненко згадує матір із синівською вдячністю.
Українська мова - це слова, які почув вперше після свого народження.
На могилі Тараса Шеченка в КАневі завжди багато туристів, які приносять квіти.
До фразеологізмів належать прислів'я, приказки, вислови живої народної мови.
Кожен повинен виховувати в собі гідність і бути спрвжньою дитиною України.
Щоб дізнатись минуле, треба вчити історію.
Навчи дурня Богу молитися - він і лоба проб'є
Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує
Хто боїться біди, тому вона родич
Здоров'я, щастя як, коли його не помічаєш, значить, воно є
Бавитимешь Як дитину, так вона й ростиме
Хто багато читає, той знає багато
Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив
Козак Не той, що пливе за водою, а той, що проти води
Хто влітку ледарює, тієї узимку біду чує
Не той ворог, що перед тобою, а той що за спиною.
Подвиг сам собі прославити.
Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе
<span>Кого не б'є є слово, тому й палиця не поможе</span>
Лелека великий та гарний птах. Живе у наших краях весною та літом. Гніздиться поблизу людських осель. Його розміри можуть сягати до одного метра. Розмах крил теж дуже великий. Тіло вкрите білим пір'ям, а кінці крил чорним. Вім має великий червоний дзьоб. Ці величезні птахи є символами багатьох народів. Чорга лелека занесена до червоної книги України.
зручно-зручніше-найзручніше.гаряче-більш гаряче-найбільш гаряче.довго-довше-найдовше.радісно-більш радісно-найбільш радісно.доволі — більш доволі — найбільш доволі
Http://subject.com.ua/lesson/mova/6klas/22.html
У майстерні було вогко й незатишно, як у будь-якій старій гончарні.Під низькою стелею висів тьмяний олійний ліхтар. Він шипів і потріскував. Було б зовсім темно, коли б навпроти широких дверей не палало горно, що в ньому гончарі випалюють посуд. По стінах майстерні метушилися відблиски. У їхній грі все видавалось химерним.На полицях стояли готові до випалювання миски, горнята, гладишки й глечики. Вони були підсушені, але ще сирі. Горно палало малим вогнем, щоб зараз посуд не попсувати. Тільки годин через вісім гончар мав запалити вогонь великий з дров соснових, липових чи осикових.- Ви все не знаєте спочинку, - здивувався козак.- Хіба глечики потрібні для війни?- Ми тут не глечики затіяли.Гончар узяв чималий кавалок глини, кинув на верхняк станка, закрутив круг. Під його руками почала виникати кубушка з вузьким горлечком і товстими стінками.- Коли оцю макітру набити порохом і залізяччям, а у ці дірочки вставити запалені гноти та скинути з вежі на голови ворогам…Козак уважно роздивлявся череп’яну бомбу. (За О. Ільченком; 160 сл.) Завдання.· Пояснити лексичне значення слів горно (у гончарному виробництві – піч для обпалювання керамічних виробів з метою їх зміцнення), гладишка, макітра, кубушка, станок.<span>· Дібрати синоніми до слів химерний, метушитися, сирий.</span><span>· Скласти план (орієнтовний: 1. Незатишна майстерня. 2. Олійний ліхтар під стелею. 3. Навпроти дверей палало горно. 4. Готовий до випалювання посуд на полицях. 5. «Хіба глечики потрібні для війни?» 6. Гончар кинув на станок кавалок глини. 7. Череп’яна бомба.)</span><span>· Записати на дошці: кавалок глини; верхняк станка; кубушка з вузьким горлечком; набити порохом, залізяччям, запалені гноти.</span>· Написати докладний переказ. 2. Перед вечереюВ оселі діда Дуная як у вінку. Лави, стіл, піч, ліжко, божниця – все тут зроблено дідовими руками. Все, окрім ікон, скла та горшків.В сухий настояний запах лісових трав і квітів вплітається вологий аромат нещодавно внесених з льоху яблук. На покуті красується сніп жита. Він затуляє одежу сивих святих на іконах. Кленовий мисник переливається полив’яним цвітом полумисків, а біля мисника висить потемніла від років кобза. Вона - відрада старого.З світлиці якось боком видибує лелека. Його гордовиту осанку псує опущене вниз підбите крило.Дідів онук Максим відщипує хліба, простягає птиці. Та з гідністю закидає назад голову і ковтає їжу так, начебто вона жива і може вирватись.Баба Ганна метушиться біля печі. Вона бережно ставить на стіл велику череп’яну миску з борщем. У ній плавають чорні голівки грибів та краплини олії. Лелека одним оком націлився на гриба, схопив його, підкинув угору, щоб зручніше проковтнути. Дід Дунай ложкою почастував нечемну птицю. Лелека з презирством до усього роду людського дибає до дверей і причаюється біля лави.Не встигла господиня поставити на стіл печеню, як бусол занурює в миску дзьоба, вихоплює шматок м’яса і проворно відбігає подалі від людей. Дід і хлопчина сміються, баба розводить руками:- От харцизяка! А ще під святим небом літає. Сідайте вечеряти!