Гоголь у Ревізорі висміює такі негативні явища: казнокрадство, грошолюбство, хабарництво, безкарність. В сучасному суспільстві існує багато таких людей, які беруть хабарі і дозволяють це робити іншим. В нашому житті без цього ніяк не обійтись. Гоголь у своєму творі висміює чиновників, які роблять безлад у своїй країні та беруть хабарі.
Ключове слово тут - тепло. У кожному сенсі воно своє.
Сонечко зігріває нас у будь-яку негоду, воно завжди наступає після дощу, воно гріє нас фізично (нам не холодно). А материне тепло - духовне. Воно проявляється у турботі, ласці, добрих словах. Біля серця неньки завжди добре.
Ярослав Михайлович Стельмах народився 30 листопада 1949 р. в Києві в родині відомого українського письменника Михайла Стельмаха. Закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов, Вищі літературні курси в Москві та аспірантуру. Працював викладачем у вищих навчальних закладах, перекладачем.
Відомий літератор Абрам Кацнельсон згадував часи, коли він підтримав на Всесоюзному семінарі молодих письменників молодого українського драматурга Ярослава Стельмаха, порекомендувавши його п'єси знаменитому тоді Панасу Салинському — голові ради з драматургії Союзу письменників СРСР, що формував репертуар усіх театрів по країні. Ярослав Салинському дуже припав по душі і своїми талановитими творами і, головне, скромністю. У бесідах він жодного разу не згадав, що є сином класика української літератури, лауреата всіх існуючих тоді премій, Михайла Стельмаха.
Я. Стельмах відомий насамперед як драматург. Серед його п'єс є твори для дітей: «Шкільна драма», «Вікентій Прерозумний» та інші. П'єси «Привіт, Синичко!» та «Запитай колись у трав» входили до репертуару багатьох театрів колишнього СРСР. Займався Я. Стельмах і перекладацтвом.
Він також писав оповідання, повісті для дітей: «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет» та інші. Твори Стельмаха відзначаються захопливим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими постатями маленьких героїв.
Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах... а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».
Климко був хлопчик який сам виживав під час війни. Коли у тебе немає навіть шматка хліба або у тебе вбивають родича на війні. Він пройшов через все це що доказує велику силу духу...
Соломия и остап убежали с родного края не по своей воле а ситуация что панщина заставляла их работать для своих интересов Остап решил подождать пока это беда не закончиться правда ему тяжело покидать родные стены