Я вважаю, що цей роман дійсно висвітлює всю велич науки і знань. Це легко довести на прикладі головних героїв твору, в яких Жуль Верн продемонстрував образи справжніх сміливців усіх часів. Африка - нова і непокірна, підносить різноманітні випробування, але відвжних героїв це не лякає. Їх життя безліч разів піддавалося смертельній небезпеці, але світлий розум і надзвичайна кмітливість приходили їм на допомогу.
....................................
Мене вразив цей твір тим що Софійка була згодна на все щоб врятувати Вадима від прокляття.Мені сподобалась частина коли Софійка зрозуміла що Шафа це чарівний портла в минуле
Найбільша захисниця краси — Михайликова мати. То вона, жінка-берегиня, навчила сина любити роси, калину, ранковий туман, розквітлого соняшника.
<span>
Ганна Іванівна, мати Михайлика, була неписьменною жінкою. Для неї книги — це поле і хліб, квіти і трави, сад і город. Вона безмежно закохана в святу землю, так же любить все, що росте на землі, так же невтомно працює й на полі, і на городі, і в хатньому ділі. Мати Михайлика, хоч і живе в нестатках, але ніколи не нарікає на життя, на свою нелегку долю: любить своє господарство, хай яке воно бідне не буде; любить свій город і садок, своє село. </span>
<span>
Сама невтомна трудівниця, вона змалку привчає до праці і Михайлика. І дитині ця праця видається не тяжкою, а гарною, потрібною. </span>
<span>
У праці Ганна Іванівна знаходила свою найвищу радість: «...Як свята, очікувала садіння, косовиці, жнив; вона любила, щоб снопи були гарними, як діти, а полукіпки, наче парубки — плече в плече. І дуже полюбляла в жнива після праці лягти на воза і дивитись на зорі, на Чумацький Шлях, на Стожари і на отой Віз, що народився із дівочих сльозин». </span>
