Ні,вже,мабуть,я не заховаюсь і на небі!.. - (поема"Сон")
Проверочное слово для рибалка-риба
Тварини-це брати наші менші, які потребують нашої допомоги. Я та моя родина завжди готові допомогти беззахисним тваринкам.
Щоб допомагати тваринам зовсім не обов'язково бути в спілці "Захисту тварин", достатньо просто проявити доброту. Перш за все слід самим не кривдити їх та не давати це зробити іншим. Почнімо допомогу з своїх власних улюбленців просто з того, що нагудувати їх та доглянути. Наступним етапом нашої з батьками допомоги стає допомога бездомним тваринам, пси та коти, які не мають власної оселі та любячих господарів чекають на хоч краплинку ласки з вашї сторони. Не обов'язково всіх їх тягнути до себе додому, просто достатньо дати їм чогось смачненького. Також, моя родина допомагає птахам, ми разом виготовляєм годівнички та насипаєм туди їжі.
Шановні друзі, закликаю вас підтримати мене та мою сім'ю в допомозі тваринам! Хіба ж можна просто так дивитись в їхні очки, котрі просять про допомогу? Не залишайтеся осторонь!
Безособові дієслова називають дії або стану, що відбуваються без участі діяча, самі по собі і позначають стан людини або природи: морозить, нудити, нездужає, світати, вечоріти, світати, холоднішати, сутеніти і ін. Безособові дієслова не змінюються по особах і не поєднуються з особистими займенниками. Безособові дієслова є присудком в безособових реченнях, підлягає при них неможливо. Безособові дієслова мають форми: інфінітива: світати, сутеніти; 3-ї особи однини: світає, смеркає; однини, середнього роду, минулого часу: світало, сутеніло.
Група безособових дієслів утворюється за рахунок особистих шляхом приєднання до них постфікса -ся: не читається, не спиться, не віриться, легко дихається, весело живеться.
У значенні безособових можуть вживатися особисті дієслова: Бузок пахне (особистий дієслово) добре. - Пахне (особистий дієслово в безособовому значенні) сіном над луками; Вітер хилить дерева до землі. - Мене хилить до сну; Вдалині щось темніє. - Взимку рано темніє.
Козаки за внутрішніми якостями та за зовнішніми ознаками були повним відображенням свого народу, свого часу, вони відповідали всім ознакам справжніх патріотів своє Батьківщини.<span>З постриженою головою на якій був тільки чуб (оселедець), з довгими вусами на верхній губі, вічно тримаючи люльку в зубах, погляд завжди був похмурим, зустрічаючи сторонніх спочатку непривітно, неохоче відповідаючи на питання, згодом лагіднішав, веселішав. </span>
<span>Постать козаків завжди надихала мужністю, неповторним гумором, молодецтвом. Завжди був здоровим, вільним від хвороб, умираючи в більшості на війні, віддавав шану свої рідній землі. </span>
Сьогодні наш народ є слабким, недовговічним, порожнім: як до дев’яноста років хтось доживе, то вже стежки під собою не бачить, а в данину у сто років тільки в силу вбирався, тому козаки жили довго і весело.
<span>Що стосується внутрішніх якостей козаків, то помітна суміш вад і чеснот, вважаючи головним заняттям і ремеслом свого життя війну, захист свої неньки України : часто підступні, хитрі, жорстокі, дикі щодо своїх ворогів. </span>
Козаки були справжніми братами один одному, друзями, вірними товаришами, надійними соратниками.
Характеристика козака. Добродушність, щедрість, безкорисливість, щира дружба, висока любов до свободи – були характерними рисами наших козаків, вони краще воліли люту смерть, ніж ганебне рабство.
<span>Щодо сторонніх осіб козаки були гостинними і привітними. " </span>У Запоріжжі любий бажаючий міг прийти у курінь, жити чи пити без ніяких допитів або вдячності за гостинність.<span> "</span>
Війна у житті козаків була головною справою, тому на війні відзначалися розумом, хитрістю, умінням раптово і несподівано напасти на ворога, вражаючи великою відвагою, терпінням і здатністю дивитися в очі смерті. У боях вмирали як справжні лицарі, не дорожили своїм життям «Уміючи шарпати, уміли і померти не скиглячи<span>».</span>
