Раптом в класі хтось голосно засміявся.
Пригати стрибок плакать как последняя баааааааааааааааааба
Лесю уявляють мужньою,але насправді вона була дуже жіночною . Вона полюбляла одягатись.Одягалась гарно,але скромноЮдуже любила гарні блузи .На лівій руці носила чорну рукавичку. Ходила Леся рівно, але з паличкою . Виглядала Леся вище середнього зросту, тоненька, худа дуже, смаглювата,лице мало загоріле, темне, довгасте, без рум’янців. Любила прихмурювати очі. Не признавала ніякої пудри.Невисока білява молода жінка, бліда, тендітна,ніби стомлена, але енергійна, весела. Ось вона сміється і з її звужених повік випромінюється тепло, густа синява, біля очей лягають тоненькими павутинками зморшки. Ось вона перестає сміятись, і враз павутиннячко зникає, зникає і синява очей. Вони стають світлими, блакитними, допитливими, ніби вона чогось жде від співбесідника. Ось вона піднімає невеличку руку, білу-білу, із синіми прожилками, і поправляє сплетені вузлом коси. Між брів, не зачіпаючи високого сяючого чоласяючого чола, стримить тоненька риска».Також вона була дуже доброю людиною,привітною.<span>
</span>
Зрада… Чи не найболючіше, що може трапитися в житті людини. Зрада – це майже як смерть. Смерть довіри та близькості. Зрада – то ніби навмисне приниження близької людини.<span>Що саме є зрадою? Адже всі ми часом обманюємо близьку людину, але зазвичай то не є зрада, лише спроба не образити або небажання посваритися. На мою думку, зрада – це свідомий обман очікувань людини на рахунок тебе. Наприклад, ти впевнюєш того, хто вважає тебе другом, що обов’язково підеш з ним до лікарні, бо він дуже хвилюється, але вже в той момент знаєш, що нікуди не підеш та навіть не попередиш. </span>