Весна!
Я дивлюсь у вікно як зелене листячко на дереві розквітає,
але це тривалось не довго надійшли похмурі хмари,почався дощ,загримів грім, і я сховалась під ковдрою і чекала поки вона скінчиться.Через пів години появилось сонце, появилось блакитне небо,заспівали пташки все було так гарно!
І я зрозуміла до нас прийшла справжня весна!
Черговий на минулому тижні забув свій бейджик.
Черговий учень погано вчора вимив дошку.
І потім вони почули сову нам здавалося що до нас наближається біда. Настала ніч ми заснули . Настав ранок ми запалили вогнище і сиділи біля нього грілися але так хотілося скоріше вийти з цього лісу і ось ми почали вибиратися з нього і почули
Н.в. тисяча вісімсот сорок дев'ять
Р.в. тисяча вісімсот сорок дев'ятого
Д.в. тисяча вісімсот сорок дев'ятому
Зн.в. тисяча ввсімсот сорок дев'ять
Ор.в. тисяча вісімсот сорок дев'ятим
Прийм.в. у(на) тисяча вісімсот сорок дев'ятому
Кл.в. тисяча вісвмсот сорок дев'ять
Сонце якось особливо сьогодні посміхалось і намагалось зняти мої окуляри ,щоб подивитись в мої втомлені очі. Підручник з біології сумно на мене дивився . На душі в Софії вималювалась веселка,вона щиро усім посміхалась. Тихо підкралась до нас осінь-художниця: заглянула в кожен лісочок та гай, розмалювала вбрання в наймодніші барви.