<span>Лукаш — як антипод добра і зла, розглядається як образ талановитої людини, що має хист митця, але його засмоктують дрібновласницькі інтереси. Під впливом навколишнього середовища Лукаш поступово втрачає щедрість, щирість, ніжність почуттів. Лукаш-вовкулака — це образ, сповнений протиборства людини з собою, людини з дискомфортом душі, що приводить до трагічного її кінця.Мавка більш близька нам, бо вона бореться за кохану людину, її духовна краса виявляється у всьому: в любові до природи, в баченні її краси, в шанобливому ставленні до старших, в готовності принести себе в жертву заради інших, в умінні прощати й вірно любити.<span>Любов же Лукаша не витримує перевірки буденщиною. Він не зумів захистити своє почуття. Нерішучість, безвольність, непослідовність у вчинках і почуттях, відсутність внутрішньої гармонії — це ті негативні риси його характеру, що привели його до загибелі.</span></span>
Може Літопис руський (Повість минулих літ)...
тема - зображення тогочасного життя та подій з життя князів та княгинь
Ответ:
Объяснение: Михайло може навчити своїх ровесників гарному настрої та баченню прекрасного в житті , бо навіть якщо немає чобіт можна хороше жити не дивлячись ні на що
Наталка -- проста селянська дівчина,красива,розумна,вихована,роботяща. Вона поважає старших. Вона добра,працелюбна,шанує своїх батьків. Її внутрішня краса узгоджується із зовнішньою. Дівчина відстояла своє право на особисте щастя,але з поваги до матері обіцяє підкоритись її волі і одружитись з нелюбом... Коли повертається петро,вона відмовляється від одруження з возним. Вона вірна,незламна,рішуча і наполеглива в боротьбі за своє щастя.Отже,вважаю,що Наталка -- ідеал для сучасної дівчини.
В чарівній країні жили Добро і Зло. Добро намагалося зробити світ добрішим, щоб люди любили й одне одного, і братів наших менших. Добро приходило на допомогу без нагадувань і благань. Нікому не робило боляче ні словом, ні діями, ні думками. Але Добро не могло в одну мить перемогти Зло та його слуг: Жорстокість, Байдужість, Заздрість, Лінь, Підступність. Добро кожного ранку сіяло насіння доброти в дитячих серденьках. Чому в дитячих? А тому, що тільки в маленькому дитячому серці здатне прорости будь-яке насіння. Кожна насінина може розквітнути чарівною квіткою, зробивши серце дитини добрим, ласкавим, ніжним. А може, на жаль, зарости чорним колючим чортополохом зі злим, безжалісним серцем. Адже Зло теж не спить. Хоча воно й ліниве, і встає значно пізніше, усе ж устигає порозкидати зле насіння. Буває, ростуть в одному серці Добро і Зло, борючись одне з одним. Тому діти інколи роблять погані вчинки. Тоді все залежить від самої дитини: яке насіння захоче вона виплекати у своєму серці, те й проросте.