М’який знак ставиться
У кінці слова м’якість зубних приголосних (д, т, з, с, ц, л, н “де ти з’їси ці лини”) завжди позначаємо м’яким знаком (за фонетичним принципом): молодь, мить, скрізь, звідкілясь, вітрець, жаль, осторонь.
Причому в дієсловах перед часткою -ся (-сь) м’який знак зберігається: будують — будуються, стань — станься і станьсь, піднось — підносься (але: піднісся, бо підніс).У середині слова м’якість приголосних д, т, з, с, ц, л, н позначається м’яким знаком лише перед твердими нешиплячими: їдьте, боротьба, призьба, товариський, козацький, ненька.
Причому м’який знак у таких словах завжди зберігається:
а) при відмінюванні: у боротьбі, у жменьці, неньці, товариські, козацькі; але: масці, бо маска; хатинці, бо хатинка;
б) в утворених від них присвійних прикметниках: неньчин, Таньчин. Зіньчин, Прісьчин; але: Маланчин, бо Маланка.