Ну если самое простое:
тема: как солдат обманул жадную бабку
идея: не надо жадничать, все равно придется делиться)
На весь світ відомо золоте правило моральності – не вчиняй з іншими так, як не хотів би, щоб чинили з тобою. Дивно, але в цю коротку фразу вкладений глибокий філософський зміст, який робиться таким зрозумілим саме при прочитанні цієї фрази. Більш того, ідея, закладена в цій фразі, наштовхує на нові незвичайні думки: як взагалі можна чинити з іншими якось інакше, ніж так, як хотів би, щоб вчинили з тобою самим?
Все це можна застосувати і до фрази «чого собі не бажаєш, не роби й іншим». Всі люди люблять себе і своїх близьких, але для повного щастя і повної гармонії з навколишнім світом і суспільством цього недостатньо. Необхідно любити все навколо і замислюватися перед кожним своїм вчинком, чи дійсно ти хотів би і до себе такого ставлення і таких дій?
Прикладів, на яких можна оцінити дієвість цієї фрази, дійсно багато. Людям потрібно багато думати перед тим, як щось робити. Нехай кожен згадає, як він спілкується зі своїми батьками. Нехай поставить себе на їх місце. Батьки шалено люблять своїх дітей і завжди прагнуть дати найкраще. Але іноді вони чують неприємні слова або навіть брутальності від своїх дітей. Просто поставте себе на їх місце. Як би ви себе почували, якби людина, яку ви любите сильніше життя, грубіянила вам і хамила? Не варто цього робити, адже це ранить батьків. У деяких випадках це стосується і відносин з учителем. Уявіть, що ви намагаєтеся когось чомусь навчити, витрачаєте на це свої сили і час, а у відповідь отримуєте лише невдячну насмішку. Як би ви себе почували в таких обставинах? Неприємно, чи не так? Ось тому і необхідно замислюватися заздалегідь, а не опісля, коли образа вже нанесена. Таких прикладів можна навести ще тисячі, вони будуть дуже складними і різноманітними, але все тут зводиться до одного: став себе на місце іншого перед тим, як щось зробити.
Але, скільки б не було цих правил, люди навряд чи сильно зміняться і поміняють свою поведінку. Людина слабка і керується, насамперед, своїми емоціями, а не розумом, на жаль. Думати набагато складніше, ніж щось в серцях сказати і до глибини душі образити людину. Але, якщо хтось і сам зіткнувся з ситуацією, коли його незаслужено кривдять таким чином, зло таїти він не повинен. Скільки існує людство, стільки існують взаємини між людьми, образи та інше. Потрібно вміти прощати і просити прощення, інакше життя на Землі стане нестерпним
Недавно я прочитал книгу В. К. Железникова «Чучело» . Я не могу точно сказать, понравилась мне эта повесть или нет, потому что в некоторых ситуациях я узнавал себя, своих одноклассников, знакомых.
В повести Железникова «Чучело» рассказывается о равнодушии и жестокости. Эта история про новенькую девочку - Лену Бессольцеву. Лену невзлюбили с первого момента её появления в классе. Её открытость и отзывчивость были непонятны детям. Она была не похожа на них, и этим вызывала раздражение. Сначала я думал, что Лена - робкая девочка, не способная защитить себя. Она наивно полагала, что ребята просто шутят, и весело смеялась сама над собой. Но оказалось, что весёлые шутники -жестокие люди, равнодушные ко всем, кроме себя.
В этом классе никто не помогал другому, никто не дружил, никто не имел собственного мнения. Все подчинялись Железной кнопке, которая была диктатором в классе. С одной стороны, она злая и эгоистичная, а с другой -просто слабая девочка, которая хотела выделиться. Для этого она придумала объявить всем бойкоты. А что толку от постоянных бойкотов? Сегодня одному, завтра - другому. В конце концов, на них просто перестали обращать внимание, и Железная кнопка потеряла свою силу.
Единственным человеком, который понравился Лене с первого взгляда, был Дима Сомов. Он казался благородным и бескорыстным, а на самом деле был подлым трусом.
Наедине с Леной Дима мог бесконечно храбриться, но как только видел своих одноклассников, тут же забывал свои обещания.
Переломным моментом в этой истории была встреча на костре. Дима, в порядочности которого Лена не сомневалась, предал её. Лена говорит: «Я пришла сюда одним человеком, а ушла совсем другим» . Лена оказалась храброй и мужественной девочкой. Она сумела пережить издевательства и унижения. Лена научилась защищать себя и свои права.
Уехала Лена не побеждённой, а победившей. Она смогла изменить этих детей, перевернуть их жизнь. Ребята осознали всю глупость своих поступков. Лене Бессольцевой пришлось пережить и одиночество, и жестокое непонимание сверстников. Но ее способность к самопожертвованию и прощению, стремление к правде, ее прекрасная смелость в любви, помогли ей принять правильное решение - никогда не становиться на сторону толпы, которая травит беззащитного только за то, что он не похож на остальных.
<span> Я считаю, что детская жестокость - серьёзная проблема, актуальная и в наше время. Мы не должны быть сухими и чёрствыми, ведь нет ничего хуже равнодушия. Мы должны быть отзывчивыми и добрыми. Мы должны помогать людям!</span>
Главными героями являются Марик и Рио-Рита