- Привит Настя!- промовила Люда
-Привит!
-Давай сходимо у кино ?- запитала Люда
-Давай , дуже хочу!- сказала Настя
-Ура! Пишли - сказала Люда та пишла
Світло-підмет,іменник, хлюпнуло,застрибало,замиготіло-присудок,діеслова, сяйною-означення,прикметник, хвилею-дотаток, верхівках дерев-додаток. Некоторые не знаю
Що може бути на світі священніші імені матері? Це перше слово, яке вимовляє людина, і воно звучить на всіх мовах світу однаково ніжно. У мами добрі і ласкаві руки, вони все вміють. У мами чуйне серце, воно ні до чого НЕ залишиться байдужим. Нам завжди потрібна мама, її ласка, її погляд. І чим більше наша любов до матері, тим радісніше життя. Моя мама - наше домашнє сонечко. Як би важко їй не було, мама завжди посміхається. Я люблю дивитися, як мама посміхається. Обличчя в неї кругле і ямочки на щоках, а очі ясні, якого кольору, відразу НЕ розбереш. Волосся заплетене в косу і укладені вінком на голові. Руки ласкаві, м'які. Іноді вона здається такою беззахисною, що хочеться підійти, обійняти і захистити від усіх бід і негараздів. Мама моя добра. Навіть коли сердиться, добра і дуже справедлива. Вона справжній друг, їй можна довірити будь-секрет. Мама не тільки вислухає, а й допоможе порадою або просто поспівчуває. Вона любить допомагати людям, тому що милосердна і співчутливо. А ще вона цінує гумор і сама любить пожартувати, але ніколи НЕ образить людини, навіть жартома. Я без мами дуже скучаю, якщо з нею розлучаюся. Мені Бракує її ласкавою усмішки, її ніжних рук, її доброго серця. Моя мила мама - найкраща в світі. Зі словом «мама» пов'язано і саме поняття «життя».
У кожного народу є свої традиції. Їх історія сягає в глибину віків, поєднує в собі уявлення про світ, ставлення до релігії, ознаки побуту.
В останні роки ми часто звертаємося до традицій, бо усвідомлюємо себе частиною великого народу з багатющими надбаннями культури. Той, хто не знає своєї культури і цурається своєї мови, не може з пошаною ставитись і до культури інших народів.
Усвідомлення своєї причетності до великого народу - є усвідомленням себе самого, усвідомленням своєї значимості в світі.
Моє перше ознайомлення з народними традиціями відбулося давно, коли я був ще дуже маленьким.
Було мені років 5-6, коли я сам свідомо поніс вечерю до свого хресного. Тепер я знаю, що було це на Святвечір перед Різдвом. На вулиці вже стемніло, але ніхто не боявся темряви, дітей було дуже багато, хто ніс вечерю до родичів, а хто колядував. Тоді я вперше почув колядки. Прийшовши додому, намагався згадати почуте на вулиці, але не зміг. Моя прабабуся розтлумачила мені і значення слів з почутої колядки, і самого обряду.
Але найповніші враження про народних обрядах я привіз зі Львова. Разом з іншими учнями нашої школи два роки тому я побував на екскурсії у цьому старовинному місті. Наша подорож була не тільки цікавою, а й пізнавальною, бо ми не просто спостерігали народні різдвяні обряди, а й брали в них участь. Повернувшись додому, я навчив своїх друзів різдвяних пісень, почутих там, а в наступному році ми й самі ходили колядувати. Так що всі Святки пройшли незабутньо. З тих пір я цікавлюся традиціями інших народів. Я із задоволенням читаю книжки, які містять свідчення про історію і культуру того чи іншого народу, я порівнюю наші звичаї з традиціями інших регіонів України та інших слов'янських народів.
<span>Скільки обрядів довелося мені побачити. А скільки ще доведеться побачити! Адже світ такий великий, життя таке дивовижне, а традиції допомагають збагатити її.</span>
Ответ:
Сполучники:
«Навіть не вірилось, що в темряві за тією тишею причаївся цілий
фронт» (В. Козаченко)
Пахнуть хлібом слова, Що мене їх навчила мати. (Д. Павличко)
Смутно і сумно людині , коли висихає і сліпне уя
ва… (О. Довженко).
Розум без книжки, як птах без крил (Нар. творчість)
Сполучні слова:
«Аж до зір, що вгорі тремтять, ми несем Революцій грозу» (В. Сосюра).
Я честь віддам титану Прометею, Що не творив людей своїх рабами
. Леся Українка.
Як я люблю оці години праці, коли усе навколо затиха (Леся Ук
раїнка ).
Книга вчить , як на світі жить (Нар. творчість).
Объяснение: