Овіяна прохолодним вітерцем, освітлена сонячними промінцями, наділена ароматом трав і квітів, сьогодні прийшла весна.
Дивишся у небо, а там: і хмари пливуть по блакитному небу, і пташки заводять веселі танці, і сонце усміється тобі - завітала в гості весна.
І прилетіла на зелених санях весна, і розквітли поля, і пробудились тварини.
Сонце виявилося сьогодні ясне.Вчора найясніше.Позавчора якнайясніше.А позапоза вчора щонайясніше!
Настала весна.З'явилися перші проліски.На деревах з'явились бруньки.Сніг розтанув і утворив числені струмочки.Спів птахів став веселішим.
Але зима не здавалася.Дуже їй хотілося панувати над природою.Зібрала вона своїх підданих сніжинок і наказала:засипати всю землю снігом.Сніжинки сумлінно виконали наказ.Все навколо стало білим.Похилили голівоньки проліски.Струмочки зупинились.
Тоді весна закликала всіх зайчиків,щоб ніжками допомогли затоптати сніг.Вухастики хутко впоралися із завданням.Але не знали вухані,що ще на вишні лежать сніжинки.Думали вони,що то рясно розквітнув вишневий цвіт.Та й побігли далі.
З того часу,коли цвіте вишня, й повелося казати :"Та то сніжинки над вишнею кружляють...".
Да возлюби близкого своего как самого себя